Класична школа політичної економії та її еволюція
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
свідомості будь-якого класу чи держави.
Так, Роберт Мальтус (1766-1834 рр.), англійський священик, намагається в своїй праці "Досвід про закон народонаселення" пояснити причини бідності та злиднів у суспільстві. Він вивчає процес збільшення населення країни, темпи його приросту і зіставляє їх з темпами приросту виробництва. Отже, він приходить до висновку, що приріст населення країни відбувається в геометричній професії, тоді як приріст засобів існування відбувається в кращому випадку лише в арифметичній професії.
Звідси він робить висновок, що засобів існування в країні недостатньо тому, що бідні люди дуже швидко розмножуються, народжують багато дітей, а відтак, бідняки самі винні в своїй бідності, оскільки створюють перенаселення в країні.
Для того, щоб ліквідувати диспропорцію між засобами існування людей та їх швидко зростаючою кількістю, Мальтус пропонує вважати позитивними явищами війни та епідемії, які знищують людей.
Більш того, Мальтус розглядає перенаселення як позитивне економічне явище, оскільки воно, на його погляд, породжує конкуренцію між робітниками і примушує лінивих від природи робітників більше працювати.
На думку Р. Мальтуса, посилює процес перенаселення і дія закону спадаючої родючості ґрунту, згідно з дією якого все більші вкладення капіталу в землю приносять все меншу віддачу у вигляді приросту обсягів сільськогосподарської продукції.
Р. Мальтус виступає найбільш одіозною фігурою в історії економічної думки, оскільки робить досить вражаючі висновки. Звичайно, не можна погодитися з такими поглядами.
По-перше, для побудови своєї теорії і відомої прогресії Мальтус бере короткочасний період в історичному розвитку США, коли в цій країні швидкі темпи зростання населення були повязані з масовою еміграцією в цю країну людей з інших країн. Статистика жодної іншої країни світу такої геометричної прогресії зростання населення не підтверджує.
По-друге, Мальтус не враховує технічного прогресу, який відбувається в сільському господарстві і приводить до збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з року в рік.
По-третє, Мальтус не враховує, що при створенні достатньої кількості робочих місць люди зможуть самі створити потрібні їм предмети споживання, якщо не буде безробіття. Мальтус не зміг з позицій закону народонаселення пояснити існування безробіття, зясувати його дійсні причини та наслідки.
Політична економія Ж.Б. Сея. Вчення про три фактори виробництва
Одним з найвідоміших економістів XIX ст. був Жан Батист Сей (1767-1832 рр.). Його найвідоміші роботи: "Трактат політичної економії" (1817 р.), "Курс політичної економії" (1830 р.).
Теоретичні погляди Ж.Б. Сея
1. Сей виходить з того, що на всіх етапах розвитку суспільства діють однакові економічні закони. Цей погляд на економічні закони з позицій антиісторизму складає базу інших ідей Сея.
Сей розглядає розвиток економіки лише з позицій розвитку продуктивних сил, удосконалення засобів виробництва. Виробничі відносини, відносини власності випадають з його економічного аналізу.
3. Сей не погоджується з теорією трудової вартості і не вважає абстрактну працю єдиним джерелом вартості. На противагу теорії трудової вартості він аналізує свою відому теорію трьох факторів виробництва.
Сей вважає, що в процесі виробництва беруть участь три рівнозначних фактори: праця, капітал та земля. Кожен з них виконує свою функцію в процесі виробничої діяльності і приносить власнику цього фактору певний доход: на працю - заробітну плату; на капітал - процент або прибуток; на землю - земельну ренту.
Звідси Сей робить висновок про те, що ніякого привласнення чужої праці при капіталізмі не існує, кожен отримує доход згідно з вкладеним фактором виробництва. Крім того, праця, земля та капітал - це вічні фактори виробництва, вони були, є і будуть завжди.
Тому існуючий суспільний устрій є справедливим та вічним. Але Сей не розуміє того простого факту, що без праці земля і капітал "мертві", тобто вони не здатні функціонувати, якщо праця людини не приводитиме їх в дію.
A