Китай у середині XVII – на початку ХХ століття
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?дального Китаю ця конституція була прогресивним документом. Вона проголошувала принципи рівноправя всього населення і недоторканності особи, свободи зборів, друку віросповідання, таємниці листування, права принесення скарг на дію чиновників і так далі. Як вищий органи законодавчої влади Конституцією передбачався парламент у складі нижньої палати і сенату.
Сунь Ятсен вважав, що конституція обмежуватиме диктаторські наміри Юань Шикая. Проте цей розрахунок не виправдався. На виборах до парламенту в грудні 1912 лютому 1913 рр. більшість місць отримав Гоміньдан (Національна партія), створений в результаті перетворення Союзної ліги. Лідер нової партії Сун Цзяожень готувався стати премєр-міністром.
Для того, щоб звести нанівець вплив парламенту, Юань Шикай удався до політичного терору. По його розпорядженню за три тижні до відкриття парламенту був убитий Сун Цзяожень. Юань Шикай ігнорував думку парламенту по найважливіших питаннях внутрішньої і зовнішньої політики. В той же час він добивався підтримки з боку іноземних держав, навіть ціною національної зради. Тому в травні 1913 р. Сунь Ятсен призвав народ і війська південних провінцій повалити диктатуру Юань Шикая. Антіюаньшикайськоє повстання почалося в тому ж році, але потерпіло поразку. Сунь Ятсен знову був вимушений покинути країну.
Юань Шикай, подавивши повстання, прийняв заходи для зміцнення особистої влади. Шляхом погроз і підкупів він провів через парламент свою кандидатуру як постійний президент. Парламент був розпущений, 14 травня 1914 р. була оголошена нова Тимчасова конституція, що надала президентові диктаторські повноваження. Кабінет міністрів ставав відповідальним вже не перед парламентом, а перед президентом. Відмінялися багато демократичних інститутів. В кінці 1915 р. було офіційно оголошено про відновлення монархії. Напередодні цього акту диктатор прийняв так звану "21 вимогу" Японії, направлену на перетворення Китаю на японську колонію. Все це підсилило опозицію диктатурі Юань Шикая. На півдні почалося нове антиюаньшикайське повстання.
Диктатор був вимушений зробити заяву про відмову від монархії, але це не зупинило повстання. Незабаром після смерті Юань Шикая в 1916 р. влада опинилася в руках північнокитайських мілітаристовгенералів, що встановили військову диктатуру на підвладних їм територіях. Але революційний Південь не визнав влади північних генералів. У вересні 1917 р. в Гуанчжоу (Кантон) сформувався військовий уряд захисту республіки на чолі з Сунь Ятсеном. Жовтнева революція в Росії додала новий імпульс боротьбі китайського народу за національне звільнення і соціальну справедливість. У Китаї вона відгукнулася "рухом 4 травня", що поклало початок новому етапу визвольної боротьби. 4 травня 1919 р. в Пекіні відбулися багатолюдні демонстрації проти політики капіталістичних держав відносно Китаю і зокрема, проти вирішення Паризької мирної конференції, що санкціонувала захоплення Японією провінції Шаньдун. У 1921 році за допомогою Комінтерну була створена Комуністична партія Китаю.
Використана література
- Болдырева Галина Николаевна. Новая и новейшая история стран Азии и Африки: Учеб. пособие для студ. и аспирантов ист. фак. пед. вузов Воронеж : Изд-во ВГУ, 1995. 315с.
- Васильев Леонид Сергеевич. История Востока: В 2 т.:Учеб. по спец. "История" М. : Высш.шк., 1998. 495с. Т. 1 М. : Высш.шк., 1998 495с.
- История Востока: В 6 т. / РАН; Институт востоковедения / Р.Б. Рыбаков (ред. ) М. : "Восточная литература" РАН, 2000. Т. 3 : Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI- XVIII вв.. М. : "Восточная литература" РАН, 1999 696с.