Китаївська пустинь – історико-культурна пам’ятка міста Києва

Контрольная работа - Культура и искусство

Другие контрольные работы по предмету Культура и искусство

го відлюдника, імператриця вирішила з ним побачитися. Зустріч відбулася, та про що балакала Її Величність із ченцем нікому невідомо. Напевно відомо лише одне: Імператриця запропонувала відлюдникові обійняти високу посаду в церковній ієрархії. Та він відмовився. А на прощання Єлизавета залишила гаманець, набитий золотими монетами, до якого чернець навіть не доторкнувся. Гроші пішли на будівництво церкви в Пироговому. Лише після смерті старця Досифія (у 1744 році) братія дізналася, що то була дівиця. І то цілком випадково. За кілька років завітала до Китаєве на богомілля одна дворянка. Підійшла до могили, поглянула на портрет і зомліла: Та це ж моя сестра! Після довгих зіставлень дат і подій факт підтвердився. І покійний чернець Досифій виявився дворянкою Дариною Тяпкиною...

 

ВИСНОВКИ

 

В ході виконання роботи ми проаналізували опубліковані джерела та дослідили процес становлення та розвитку Китаївської пустині як релігійної святині. Визначили, що місцевість має велику культурну та історичну цінність, а монастирський комплекс викликає великий інтерес в області архітектури.

Китаївська пустинь має активно розвиватися як туристичний обєкт, оскільки має значні ресурси для цього. Варто робити внески в реконструкцію комплексу та популяризувати його. Комплекс Китаївської пустині має посісти значне місце серед найвідоміших туристичних памяток, адже Китаєве і раніше приваблювало людей, навіть відомих, а в сучасному світі має приваблювати ще більше туристів, адже туризм стає все популярніший і Київ відвідує все більша кількість гостей, та і самим киянам не завадило б знати більше про своє рідне місто.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Вовк В. До последнего издыхания // Вокруг света. 2002. №4 С. 40-42.
  2. Галайба В. Китаїв // Україна. 2000. №7/8. С. 22-23.
  3. Ізотов А. Від пересічня до Китаєва // Українська культура. 2004. №10. С. 29-30.
  4. Ізотов А. Роль київських зодчих у формуванні Китаївського монастирського комплексу XVIII поч. ХХ ст. // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. Київ, 2005. С. 387-398.
  5. Іщенко А.М. Китаївська пустинь: повернення святині // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Туризм в Україні: економіка та культура. Київ, 1998. Частина перша. С. 359-364.
  6. Кальницький М. Китаїв // Нариси з історії Києва: Навч. посібник для серед. загальноосвітніх навч. Закладів. Київ, 2002. С. 144-147.
  7. Лавров Д. Тайна Голосеева до сих пор не раскрыта // Сегодня. 2002. 28 дек. С. 4.
  8. Нестуля С. Доля церковної старовини в Україні. 1917-1941 рр.: У 2-х ч. Ч.2. Кінець 20-х 1941 рр. К., 1995. С. 56.
  9. Тиха обитель: Китаївська пустинь // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2007. № 20. С. 14.