Історія єкономічної теорії
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?тку науки, що були
розроблені і досліджені відомим американським вченим Т. Куном: парадигма,
наукове товариство, нормальна наука, криза, екстраординарне дослідження,
традиція, наукова революція та ін. Коротко суть ситуації і вихід з неї
виявилися такими. Панівна марксистська парадигма опинилася у глибокій
кризі. Методи, що були прийняті в теорії, не могли вирішити поставлені
парадигмою основні завдання, а сама теорія не відповідала новим реаліям,
не давала відповіді на актуальні питання. Вихід з кризи відбувається
шляхом наукової революції, сутність якої полягає у заміні попередньої
парадигми новою. На прикладі економічної науки підтвердилися положення
моделі Т. Куна про те, що “будь-яка криза розпочинається з сумніву щодо
парадигми”, що “нова теорія зявляється як безпосередня реакція на кризу”
[2].
Специфіка наукової революції в галузі історії економічної думки у
постсоціалістичних країнах, і в Україні також, полягає насамперед у
відмові від марксистської моделі розвитку економічної науки як від
неспроможної. Всім відомі ключові поняття марксизму: класовий, партійний
підхід до економічної теорії та оцінки економічних вчень; поділ науки за
класовою ознакою (буржуазна, дрібнобуржуазна, пролетарська); загострення
ідеологічної форми класової боротьби; поділ розвитку науки відповідно до
так званого критерію проникнення дослідника у глибину явищ та процесів
(“класична” в цілому наукова і “вульгарна” ненаукова, апологетична);
“перманентна криза” “вульгарної” економічної теорії; формаційний підхід до
аналізу суспільно-економічних процесів; основоположні теорії трудової
вартості, додаткової вартості, нагромадження капіталу та ін. Специфічно
трактувався і предмет історії економічної думки, специфічним був і базовий
категоріальний інструментарій за повної безапеляційності нормативних
суджень. Йдеться також про відкидання “марксистсько”- і
“соціалізмоцентристської” структуризації економічних вчень та відповідного
характеру дослідження й викладання матеріалу в курсі історії економічних
вчень.
Та чи обмежується наукова революція лише відмовою від корінних положень
парадигми ортодоксального марксизму? Ствердна відповідь свідчила б
фактично про “антимарксистську революцію”, яка справді має місце, з
урахуванням переходу на нові парадигми. Проте цей перехід доповнюється
новими важливими процесами.
Нова парадигма освоюється у принципово відмінних від минулого умовах:
духовної свободи, творчості, концептуального плюралізму, вільних дискусій,
неупередженого пошуку істини тощо. Цитати основоположників марксизму,
рішення партійних лідерів і зїздів, монолітність поглядів (вимушена,
штучна), згода більшості тощо перестали діяти як критерій істини або
істина в останній інстанції. Значно активізувалось вивчення історії
економічної думки України. З початку 90-х років вийшло у світ близько двох
десятків монографій з цієї проблематики, які заповнили деякі “білі плями”
у вітчизняній економічній науці, підняли нові актуальні теми.
Згідно з моделлю розвитку науки Т. Куна зміна парадигми в результаті
наукової революції не обовязково означає цілковиту відмову від попередніх
знань. Положення старої парадигми можуть слугувати новій як “частковий
випадок” загальніших поглядів. З огляду на це важливим є використання в
ході освоєння нової парадигми дійсно цінних елементів марксового підходу:
діалектичного та історичного методів дослідження, врахування суперечностей
соціально-економічного розвитку, допущення моментів дискретності в
розвитку науки, врахування досягнень загальнолюдської й національної
культури та ін. Парадигми, альтернативні марксовій, не виключають всіх цих
елементів за умови “зняття” з них класових, ідеологічних та інших
шкідливих нашарувань.
Безперечно, марксизм як напрям (течія) світової економічної думки
залишається обєктом вивчення в курсі історії економічних вчень, хоч це
вивчення й оцінка його історичного місця в економічній науці принципово
змінюється. Нового осмислення та оцінок вимагає також розкол (наприкінці
ХІХ ст.) марксизму на два табори: ортодоксальний марксизм і ревізіонізм
(критичний марксизм), боротьба між ними, її наслідки, вплив на сучасність.
Отже, наукова революція в економічній науці на теренах України відбулась.
ЇЇ не можуть відмінити чи спростувати ніякі недоліки в економічній теорії
та історії економічної думки, у викладанні цих наукових дисциплін, помилки
у здійсненні радикальних економічних перетворень чи ще якісь внутрішні або
зовнішні обставини. На відміну від загальної економічної теорії, де
наукова революція супроводжувалась масовою зміною вивісок, перейменувань
колишніх кафедр політичної економії і навчального предмета, дискусіями про
співвідношення політичної економії, економічної теорії та “економікс”,
шараханням у крайнощі, в історії економічної думки зовнішньо революція
пройшла майже непомітно. Не довелося міняти