Історіографія історії Чехії
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?чення національної історії відобразилися в роботі ІV зїзду істориків в 1966 р. Проте радянська окупація країни в 1968 р. припинила ці дослідження. Найбільш впливовою установою в сфері історичних досліджень в часи комуністичного правління був інститут історії партії при центральному Комітеті Комуністичної партії Чехословаччини. Саме тут створювалися наукові схеми, що не підлягали обговоренню. Центрами історичної науки була система науково-дослідних інститутів Академії наук, кафедри вищих навчальних центрів. Видавалася значна кількість спеціалізованих наукових часописів та щорічні збірники наукових статей. Було реорганізовано діяльність архівів та музеїв.
В 50-80-ті роки здійснювалися наукові дослідження різних періодів чеської історії. Інтенсивно вивчалася стародавня історія словян VІ-ІХ ст. на чеських землях. Проблемам розвитку Великої Моравії присвячена монографія Й. Поуліка "З глибини століть" та цикл статей Я. Бйом, Б. Гавранек, Л. Гавлік, В. Груби, Я. Декан, П. Раткош, Б. Хроповський та інші досліджували проблеми генези перших державних обєднань, місце Великої Моравії в європейській історії. Тип державності та народності цього утворення відображено в збірнику "Велика Моравія: початок чехословацької державності" (1985). В ньому узагальнено дослідження істориків, археологів, лінгвістів, етнологів, висвітлено проблеми політичної організації, суспільної структури, функції влади, відносин з Візантією, розвитку культури, діяльність Кирила та Мефодія. Дослідження проблеми утворення та розвитку чеської феодальної держави 3. ФІАЛА (1922-1975) виклав у монографіях "Чехія періоду Пржемисловичів. Чеська держава та суспільство в 995-1310 р.р. ", "Догуситська Чехія 1310-1419 рр. Чеська держава під владою Люксембургів". Вчений підкреслював високий рівень розвитку ремесла, значення економічного чинника в генезі держави. Цій же тематиці присвячено праці Д. ТРЖЕШТИКА "Початок Пржемисловичів", яка охоплює період ІХ-Х ст., Р. НОВОГО "Держава Пржемисловичів у ХІ-ХП століттях". Всі три автори обстоюють тезу про існування в Чехії своєрідної середньоєвропейської моделі феодальної держави.
Продовжувалося дослідження проблем гуситського руху. В 50-60-х рр. створено його періодизацію, велика увага приділялася його проявам в різних регіонах. Рух розглядався з класових позицій, доводили, що це була незавершена буржуазна революція. Було опубліковано монографії Ф. ШМАГЕЛА про Іероніма Празького та Яна Жижку, Й. КЕЙРЖА про Яна з Ясениць, А. Міки про Петра Хельчицького, двотомник Ф. БАРТОША "Гуситська революція". В 70-80-х рр. дослідники внесли зміни в концепцію гуситського руху, уточнили його періодизацію. Відмовилися від тези про його характеристику як буржуазної революції, зосередилися на вивченні ідеологічних процесів. Це відображено в працях Ф. ШМАГЕЛА "Національна ідея в гуситській Чехії", збірнику наукових праць "Гуситський Табор", М. ПОЛІВКИ "Микулаш з Гуси та дрібна шляхта на початку гуситської революції", Й. КЕЙРЖА "Гусити".
Велику увагу було приділено дослідженню проблем соціально-економічного розвитку. Вивчалися тенденції розвитку економіки, соціальна структура феодального суспільства, що знайшло відображення в монографіях Й. ЯНАЧЕКА "Ремісниче виробництво в чеських землях в ХVІ ст. ", Й. ВАЛКА про фільваркове господарство в Моравії, Й. ПЕТРАНЯ "Залежне населення Чехії на початок Тридцятирічної війни".
Аналіз опозиційного руху в чеському суспільстві, боротьби станів проти Габсбургів, політичної боротьби в суспільстві в цілому, міжнародне значення цих процесів висвітлено в дослідженнях групи істориків. Вони підкреслювали обмежений становий характер опозиції, політичну активність середньої шляхти. До них належать Й. ПОЛІШЕНСЬКИЙ: "Тридцятирічна війна та чеський народ", "Тридцятирічна війна та європейська криза ХVП ст. ", Ф. КАВКА "Біла Гора та чеська історія"; А. Міка: "Сто років боротьби за характер Чеської держави.1526 - 1627"; Й. ЯНАЧЕК "Падіння Рудольфа ІІ", "Вальдштейн та його час".
Теоретичний аспект проблеми кризи феодального суспільства розглядали М. ГРОХ, Й. ПЕТРАНЬ в праці "ХVШ століття - криза феодального суспільства".
Питання економічної історії, зокрема розвитку промисловості, селянських рухів відбито в працях А. КЛІМИ "Мануфактурний період в Чехії", "На порозі нового суспільства.1781-1848 "; Я. ПУРША "Промислова революція в чеських землях", колективних монографіях "Короткий нарис економічного розвитку Чехії до 1955 р. ", "Економічна історія Чехословаччини в XIX і XX ст."
Й. КОЧА стверджував, що період національного відродження був специфічною формою переходу від феодалізму до капіталізму у східноєвропейському регіоні. Він подав широку панораму епохи, своєрідність процесу Формування чеської нації, узагальнив результати досліджень з дискусійних проблем у працях "Наше національне відродження", "Чеське національне відродження".
Питання національно-визвольної боротьби в середині - ІІ половині XIX ст. в контексті європейських подій розглядав В. ЖАЧЕК в монографіях "Йозеф Вацлав Фріч", "Йозеф Барак".
Розвиток робітничого руху знаходився в центрі уваги в часи комуністичного керівництва і висвітлювався дещо однобічно лише з позитивними оцінками. Ще в 1949 р.А. КЛІМА видав працю "Початок чеського робітничого руху", згодом в 50-60-х рр.Б. Ш