Історіографія історії Чехії
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?ий план висунув морально-релігійну боротьбу чехів проти католицької авторитарності, за церковні та релігійні реформи.
Перевагу надавав радикальній течії гуситського руху - таборитам, з симпатією висвітлював їх бойові успіхи, діяльність Яна Жижки. Таборити - втілення ідеалів стародавньої словянської демократії у поєднанні з принципами свободи нового часу. Одночасно засуджував соціальні вимоги лівих таборитів. В течії хіліазму, учасники якої поділяли віру в тисячолітнє земне царювання Ісуса Христа (хіліазм - тисяча грецькою мовою), яке почнеться після другого пришестя Христа, напередодні кінця світу, Ф. Палацький вбачав прояв ідей комунізму, до яких ставився негативно.
Внаслідок поразки таборитів у битві біля Липан наступили занепад та послаблення Чехії, посилилися німецькі феодальні порядки, закріпачення селян.
Ф. Палацький створив національну та антифеодальну концепцію історії Чехії. Вперше Історію чехів було показано як безперервний процес, що розвивається. Фактичний матеріал праці вченого використовується дотепер, як створена ним термінологія.
Праці мали не лише велике наукове значення в розвитку чеської історичної науки, але й відіграли величезну роль в піднесенні чеського національного руху, сприяли утворенню в свідомості чехів Яна Гуса та Яна Жижки як національних героїв. Концепція була визнана широкими колами вчених та громадськості.
Ф. Палацький вступив в гостру полеміку з німецькими істориками, які принижували гусизм. З середині 60-х років XIX ст. він опублікував працю "Історія гусизму та проф.К. Хйофлер", як відповідь на трактування гусизму як результату расової ненависті чехів і німців.Ф. Палацький заперечував, що катастрофою для Празького університету було залишення його в 1409 р. німецькими професорами та студентами.
Інші представники романтичної школи ідеалізували Я. Гуса і Я. Жижку та суспільний лад Чехії ХШ-ХІV ст., недооцінювали соціально-економічні чинники суспільного розвитку.
Проблеми гуситського руху торкався представник РАДИКАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТЕЧІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ Е. АРНОЛЬД (1800 - 1869). В книзі “Діяння гуситів", викладені з особливою увагою до Яна Жижки, виданої в 1848 р., гуситський рух характеризувався як революція, метою якої було встановлення соціальної рівності, національної свободи, республіканського ладу. Головну силу таборитів вбачав в селянстві, першим вжив термін "селянська війна". Поразку таборитів пояснював підступами шляхти. Модернізував минуле, вважав Жижку аграрним соціалістом, який прагнув надати землю бідним за рахунок багатіїв.
На розвиток чеської історичної науки в ІІ половині XIX ст. Діяла низка факторів. До них належать запровадження конституції в Австро-Угорщині, утворення нових дослідницьких центрів - історичного гуртка в Празі, земських архівів в Празі та Брно, чеського Кардового університету після його поділу в 1882 р. на чеський і німецький. З 1892 р. було утворено Чеську академію наук, словесності та мистецтва, в 1892 р. - історичний клуб в Празі, в якому обєдналися дослідники. Зявилось декілька нових історичних часописів.
КОНСЕРВАТИВНИЙ НАПРЯМОК виник після поразки революції 1848 р. в умовах посилення впливу в суспільстві католицької церкви.В. В. ТОМЕК (1818 - 1905) - з прихильника концепції Ф. Палацького перетворився в апологета династії Габсбургів і католицької церкви, виразника офіціозної точки зору на історію Чехії в складі Австрійської імперії. Його підручник історії Австрійської монархії для гімназії протягом ЗО років вважався кращим і був перекладений німецькою, італійською, угорською, сербсько - хорватською мовами. В ньому містилась ідея Палацького про миролюбних словян - землеробів та "агресивних германців".
В працях з історії Чехії негативно оцінював гуситський рух. Позитивно ставився до поразки чехів у битві в 1620 р. Втрата національної незалежності, встановлення влади Габсбургів, на його думку, врятувала чехів від шляхетської анархії, сприяла обєднанню чеських земель. Контрреформацію та германізацію розглядав як прилучення чехів до більш розвиненої німецької культури. В "Історії Чеського королівства" (1850 р) першим розпочав вивчення сучасного йому періоду. Історію держави подавав як правління добрих і шляхетних монархів.
В 13-томній "Історії міста Праги" прагнув докладно висвітлити систему земельного, церковного, міського управління, політичні події, розвиток ремесла, торгівлі, економічного, соціального, культурного життя. В своїх працях використовував широке коло джерел, зокрема раніше невідомих документів. Праці страждають описовістю, фактографією.
ЛІБЕРАЛЬНИЙ НАПРЯМОК почав відігравати визначальну роль в чеській історіографії в 60-х роках XIX ст.
А. ГІНДЕЛІ (1829 - 1892) - директор Земського архіву, публікатор джерел, медієвіст. Ф. Палацький вважав його продовжувачем своєї справи. В двотомнику "Історія Громади чеських братів" розглядав їх як спадкоємців гуситів.
4-томник "Історія чеського повстання 1618 р." підготовлений на основі широкого кола джерел, вперше впровадженого до наукового обігу автором, що не втратив значення і сьогодні. Повстання 1618 - 1620 рр. висвітлюється на тлі європейської історії, прослідковано позиції різних держав щодо чеських подій. Визнається правомірність і закономірність антигабсбургської боротьби на початку ХVП ст. Засуджено відмову керівництва спертися в ході повстання на широкі маси народу. Поразку біля Білої гори в 1620 р. розглядав як національну трагедію.