Іслам як монотеїстична релігія
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Іслам як монотеїстична релігія
Реферат
з релігієзнавства на тему: Іслам як монотеїстична релігія План: 1. Вступ. 2. Основна частина: 2.1 Зародження ісламу; 2.2 Догматика ісламу; 2.3 Розповсюдження; 2.4 Різноманітні течії в мусульманстві: 2.4.1 Шиїзм; 2.4.2 Суннізм; 2.4.3 Суфізм; 2.4.4 Таріката; 2.4.5 Ваххабізм; 2.4.6 Бабістський рух; 2.5 Іслам в Україні 3. Висновок. 4. Список використаної літератури. 5. Додатки. Вступ. Найпізнішою за часом виникнення світовою релігією вважається іслам, або мусульманство. Це одна за найрозповсюдженіших релігій: її прихильників нараховується близька 900 міліонів, переважно в Північній Африці, Південно-Західній, Південній та Південно-Східній Азії. Арабомовні народи майже поголовно сповідують іслам, тюркомовні та іраномовні – в більшій кількості населення. Багато мусульман також серед північно-індійських народів. Населення Індонезії майже повністю дотримується ісламу. В сучасному світі більше 700 мільйонів людей на питання Хто ти за вірою? - відповідають арабським словом муслім, тобто людина, яка сповідує іслам, мусульманин. Зв`язок віри з традиційним способом життя був характерний для ісламу в усі часи, але особливо очевидним він стає сьогодні, коли ідеологи та політики, які виступають під лозунгом ісламу намагаються як найбільше людей назвати мусульманами тільки тому, що вони дотримуються багатьох традицій своїх предків. Іслам – монотеістична релігія, тобто прихильники її сповідують віру в єдиного Бога, Аллаха. Саме слово іслам означає покірність, а "мусульманство" ( від арабського " муслим " ) - відданий Аллаху. Це пояснюється тим, що по мусульманській традиції, засновником ісламу був пророк Божий Мухаммед, араб, який жив в Мецці, він нібито отримав від Бога ряд откровень, які були записані в священній книзі Коран, і передав їх людям. Основне у Мухаммеда – сувора вимога шанувати тільки єдиного Аллаха і бути безмежно покірним його волі. В цьому рефераті мова піде про історію зародження ісламу, основні догми та засади цього віровчення, географію розповсюдження, а також про поділ на різноманітні течії. 2. Основна частина 2.1. Зародження ісламу. Іслам зародився в Аравії в VII столітті до н.е. Походження його ясніше, ніж походження християнства і буддизму, бо воно майже з самого початку освітлювалось письмовими джерелами. Але і тут багато легендарного. За мусульманською традицією, засновником ісламу був пророк Божий Мухаммед, про нього йшлося вище. Мухаммед передав людям знання та откровення записані в книзі Коран, яка стала основною свяшенною книгою мусульман, як П`ятикнижжя Мойсеєво для євреїв, Євангеліє для християн. Сам Мухаммед нічого не писав: він був, скоріш за все, неписьменним. Після нього залишились розрізнені записи його висловлювань та повчань, зроблені в різний час. Мухаммеду також приписуються тексти більш раннього і більш пізнього часу. Бльзько 650 року (при третьому наступнику Мухаммеда – Османі) із цих записів був зроблений звід, який отримав назву Коран (читання). Книга ця була об`явлена священною, продиктованою пророку Архангелом Джебраїлом; записи, які не увійшли в Коран, були знищені. Коран розділений на 114 глав (сур). Вони розташовані без усілякого порядку, просто за розміром – більш довгі на початку, короткі – в кінці. Сури мекканські (ранні) та мединські (пізні) перемішані. Одне і те ж саме повторюється багато разів у різних сурах. Вигуки та прославляння величі Аллаха чергуються із заборонами, приписами та загрозами геєнною в майбутньому житті всім непокірним. В Корані зовсім непомітно слідів такої редакціонно-літературної обробки як в християнському Євангелії – це майже зовсім неопрацьовані тексти. Інша частина релігійної літератури мусульман – це сунна (або сонна), яка складається зі священних переказів (хадисів) про життя, чудеса та повчання Мухаммеда. Збірки хадисів складались в ІХ столітті мусульманськими Богословами – Бухарі, Муслимом та іншими. Але не всі мусульмани визнають сунну; ті, які її визнають називаються суннітами, вони складають переважну більшість в ісламі. На основі Корана і хадисів мусульманські Богослови намагались відтворити біографію Мухаммеда. Найдавніша із біографій була складена мединцем Ібн Ісхаком (VIII ст.) і дішла до нас в редакції ІХ століття. Можна вважати встановленим, що Мухаммед дійсно жив близько 570-632 рр. і проповідував нове вчення спочатку в Меці, де знайшов мало послідовників, потім в Медині, де йому навпаки вдалося зібрати багато прихильників; спираючись на них, він підкорив собі Мекку, а скоро й об`єднав більшу частину Аравії під знаменем нової релігії. Біографія Мухаммеда майже позбавлена фантастики (на відміну від євангельської біографії Іісуса). Але витоки мусульманської релігії потрібно шукати, звичайно, не в біограіфії окремих осіб, а в соціально-економічних та ідеологічних умовах, які склалися на той час в Аравії. Аравія була здавна населена семітичними племенами, предками сучасних арабів. Частина їх жила осідло в оазисах та містах, займаючись землеробством, ремеслами та торгівлею, частина кочувала в степах та пустелях, розводячи верблюдів, коней та кіз. Аравія була економічно та культурно пов`язана із сусідніми країнами – Месопотамією, Сирією, Палестиною, Єгиптом, Ефіопією. Торгові шляхи між цими країнами йшли через Аравію. Один із найважливіших вузлів перетину торгових доріг знаходився в Мекканському оазисі, близько узбережжя Червоного моря. Родоплемінна знать племені корейш (куре?/p>