Інформатизація освіти

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

?ня компютерною технікою вищих навчальних закладів встановлюються з розрахунку 1 одиниця не більш як на 15 студентів. Навчальний компютерний комплекс складається з 15 одиниць компютерної техніки для студентів і 1 одиниці - для викладача. Сервер повинен бути відокремлений від робочого місця викладача. Усього в комплексі повинно бути 17 одиниць компютерної техніки. Виходячи із зазначених норм проводиться розрахунок кількості навчальних компютерних комплексів, необхідної для вищих навчальних закладів.

Фінансове забезпечення виконання програми:

Для фінансування заходів, визначених Програмою, необхідні кошти в обсязі близько 169057 тис. гривень, у тому числі на придбання компютерної техніки - 147672 тис. гривень та створення інформаційного ресурсу - 21385 тис. гривень.

Таблиця 1

Найменуваня заходуОбсяг фінансування,тис. гривеньУ тому числі за роками200620072008Придбаня навчальних компютерних комплексів147672487204922449728Створення інформаційного ресурсу21385712871287129Усього169057558485635256857

Для реалізації програм, націлених на широкомасштабне і ефективне впровадження ІКТ у систему освіти, було здійснено низку організаційних заходів як з боку державних органів влади, так і освітянськонаукової спільноти:

-при Верховній Раді України створена і функціонує Консультативна рада з питань інформатизації;

-при Кабінеті Міністрів України створена Міжгалузева рада з питань розвитку інформаційного суспільства, Постанова КМУ від 14.03.2009 р. №4;

-при Міністерстві освіти і науки України створені: Український інститут інформаційних технологій в освіті, Координаційна рада з питань дистанційного навчання; Науковотехнічна рада Державної програми Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 20062010 роки.

 

Проблеми України на шляху до інформатизації освіти

 

Але поряд з певними успіхами, процес інформатизації освіти в Україні виявив цілий комплекс споріднених проблем, серед яких головною є відсутність єдиного підходу в обґрунтуванні і формуванні напрямів застосування інформаційно-компютерних технологій для вдосконалення системотворчих елементів освітньої діяльності. Це виражається в наступному:

  1. недостатній рівень врахування можливостей використання сучасних ІКТ при визначенні змісту освітніх програм і структури державних освітніх стандартів за напрямами і спеціальностями вищої і післядипломної освіти;
  2. недостатня кількість, якість і слабка інтегрованість спеціалізованих і загальносистемних програмно-технічних засобів та інформаційних ресурсів для застосування в освітній діяльності;
  3. недостатнє врахування можливостей використання сучасних ІКТ при створенні і відновленні навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності;
  4. недостатнє і несистемне використання сучасних ІКТ під час удосконалення освітніх програм;
  5. нерозвиненість форм застосування ІКТ в управлінні освітою на місцевому і регіональному рівнях;
  6. відсутність діючого механізму накопичення, узагальнення і поширення передового досвіду використання ІКТ в освітній діяльності ВНЗ та інших навчальних закладів;
  7. відсутність цільового бюджетного фінансування створення інформаційних, освітніх і наукових ресурсів;
  8. невідповідність у багатьох випадках вимог державних освітніх стандартів до змісту вищої освіти сучасним проблемам використання ІКТ у майбутній професійній діяльності студентів;
  9. недосконалість нормативно-правового забезпечення використання ІКТ в освіті, особливо дистанційних форм навчання;
  10. недостатньо розвинена система контролю якості електронних засобів навчання й освітніх інформаційних технологій, у тому числі дистанційних, що може привести до зниження якості освіти;
  11. відсутність ефективної системи перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів і професорсько-викладацького складу щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій та середній школі.

 

Створення і функціонування Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН.

 

Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа УРАН (Мережа УРАН) створена за рішенням Міністерства освіти України та Національної академії наук України за підтримки університетів, інститутів Міністерства освіти та Національної Академії наук згідно зі Спільною Постановою Президії Національної Академії наук України і Колегії Міністерства освіти України від 20 червня 1997 р.

Експлуатація та подальший розвиток Мережі УРАН здійснюється Асоціацією УРАН згідно із Концепцією Національної програми інформатизації та Державною Програмою Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 20062010 роки.

Діяльність Асоціації є неприбутковою, а розвиток мережевої інфраструктури забезпечується в основному за рахунок цільового державного фінансування або міжнародних грантів. Асоціація УРАН налічує 67 вищих навчальних закладів та наукових установ.

Головним призначенням Мережі УРАН є забезпечення установ, організацій та фізичних осіб в сферах освіти, науки та культури України інформаційними послугами на основі Інтернеттехнологій для реалізації професійних потреб та розвитку зазначених галузей. Такі послуги передбачають, зокрема, оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та оброблення для проведення наукових досліджень, електронного навчання, електронного тестування, викор