Інтеграційні форми підприємств і організацій
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
°ннями. Підприємства не відповідають за зобовязаннями корпорацій, а корпорація за зобовязаннями своїх учасників, якщо інше не передбачено засновницькими документами [7].
Кошти корпорації формуються із вступних і членських внесків її учасників, цільових фондів і коштів, обєднаних членами корпорації для фінансування спільних заходів. Одержаний прибуток використовується для створення фондів корпорації: резервного фонду, фонду розвитку виробництва, соціального розвитку та інших для подальшого використання і досягнення спільних цілей корпорації.
Діяльність корпорації базується на принципах добровільного вступу і безперешкодного виходу з неї, рівноправності її членів, самофінансування, гласності і повноти інформації. Цілі і напрямки діяльності, а також повноваження корпорації в цілому та її центру визначаються засновницьким договором. При цьому визначаються двоякого роду функції: виробничо-комерційної діяльності та управління справами корпорації в межах наданих їй повноважень. Корпорація має повну виробничо-господарську самостійність і може здійснювати будь-які види господарської і комерційної діяльності, не заборонені законодавством [6].
Консорціуми це тимчасові статутні обєднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети [1]. Консорціум створюється на основі тимчасової угоди учасників обєднання ресурсів та зусиль з метою фінансування здійснення певних завдань. Визначення Законом консорціуму як самостійного виду обєднання дає підстави вважати його юридичною особою. Це обєднання створюється для розвязання конкретних завдань реалізації великих цільових програм і проектів. Після виконання цих завдань консорціум ліквідується чи перетворюється на інший вид обєднання. Таким чином, консорціуми не передбачають високого ступеня централізації і концентрації управління. Будучи обєднанням підприємств з вирішення нових завдань інноваційного, науково-технічного та інвестиційного характеру, консорціуми створюються на добровільних засадах. Консорціуми, як і асоціації, більше характеризують координаційні, ніж субсидіарні відносини учасників [5].
До особливостей консорціуму можна віднести:
- організація консорціуму оформляється угодою; організаційно-правовою формою консорціуму у вигляді юридичної особи може бути акціонерне або інші типи господарських товариств;
- метою створення консорціумів є обєднання зусиль для реалізації конкретного проекту, як правило, у сфері своєї основної діяльності, здійснення науко- і капіталомістких проектів, у тому числі міжнародних, чи спільне проведення великих фінансових операцій із розміщення позик, акцій;
- підприємства можуть одночасно входить до складу кількох консорціумів;
- підприємства консорціуму повністю зберігають свою економічну та юридичну самостійність за виключенням тої частини діяльності, яка повязана з досягненням цілей консорціуму;
- як правило, учасники консорціуму не формують ніяких організаційних структур, може існувати невеликий апарат (наприклад, рада директорів консорціуму) [3].
Консорціуми створюються для високоякісного виконання термінових і дорогих замовлень і проектів, які вимагають консолідації зусиль і можливостей науково-технічних, виробничих, обслуговуючих і фінансових компаній, спроможних спільно вирішити певну задачу.
Консорціуми створюються для підвищення технічної і комерційної конкурентоспроможності його учасників.
Консорціуми можуть бути закриті і відкриті. В закритому консорціумі компанія-замовник узгоджує контракт окремо з кожним учасником. При створенні відкритого консорціуму всі його учасники стосовно цілей консорціуму підлеглі спільному лідеру і несуть солідарну відповідність за зобовязаннями консорціуму в межах своєї дольової участі.
Лідер консорціуму координує спільну діяльність учасників і отримує за це відрахування від інших членів. Замовник укладає контракт виключно з лідером, який відповідає за виконання проекту особисто. Таким чином, лідер представляє інтереси консорціуму перед замовником і третіми особами, але діє в межах наданих повноважень. Кожний член консорціуму забезпечує фінансування своєї частини робіт і бере на себе комерційні і технічні ризики, повязані з виконанням своєї частини зобовязань.
Суттєвою рисою цієї форми інтеграції компанії стає їх інтернаціоналізація. Для сучасних консорціумів притаманним є багатонаціональне представництво [5].
Концерни являють собою найбільш розповсюджену і розвинуту в світі форму інтеграції компаній. Це форма галузевих, а частіше, міжгалузевих самостійних підприємств, повязаних шляхом системи участі в капіталі, фінансових звязків, угод спільності інтересів, патентно-ліцензійних угод, тісного виробничого співробітництва [5].
Концерни визначені в законодавстві як статутне обєднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на засадах повної фінансової залежності від одного чи групи підприємств [1].
Концерну притаманна централізація значної частини виробничо-господарських функцій і здійснення всіма його учасниками єдиної політики в рамках концерну. Наслідком цього є наділення його широким колом повноважень із здійснення виробничої діяльності, створення централізованих фінансових фондів, нових субєктів господарської діяльності в інтересах учасників концерну.
Особливою рисою концерну стає цент?/p>