Інноваційні форми і методи соціальної роботи з сім’єю
Дипломная работа - Социология
Другие дипломы по предмету Социология
вітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.
До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервовопсихічні перевантаження, які повязані з тяжкою, монотонною працею. Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.
Гігієна праці це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоровя та високого рівня працездатності людини.
Взагалом, виробнича санітарія це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Таким чином, запобігання професійних захворювань здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих
Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах. До основних правил пожежної безпеки належать:
- оснащення приміщень установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів;
- приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами звязку відповідно до вимог будівельних норм;
- силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ);
- настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури;
- обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням;
- відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобовязаний оглянути приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці охорона праці базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Отже, із цього випливає, що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи.
ВИСНОВКИ
Комплекс проблем усіх типів сімей зумовлений питанням про призначення сімї в сучасному світі. Нестабільність сімейного способу життя відображається насамперед у зростанні кількості розлучень, у постійному скороченні кількості дітей на кожну сімейну пару.
В Україні за останні роки поширені орієнтації на роздрібнення сімей і, як наслідок, - переважання простих (нуклеарних) сімей; розповсюдження малодітності та надмірної однодітності; стійка тенденція формування підвищеної частки неповних сімей, які складаються з матері і дітей (частіше, ніж батька і дітей), внаслідок підвищеної розлученості і безшлюбного материнства; розповсюдження різних форм шлюбно-сімейних стосунків, заснованих на консенсуальних (юридично не оформлених) шлюбах; значна і стійка частка сімей (порівняно з високоурбанізованими країнами світу), у складі яких перебувають один із батьків подружжя або інші родичі (як наслідок міцних родинних стосунків, властивих ментальності українського населення); поширення безшлюбної самотності та підвищення частки одинаків не лише у старшому, а й у молодшому шлюбному віці (як наслідок матеріальної невлаштованості, особливо відсутності житла тощо, підвищеної смертності у середньому і старшому віці, трудової міграції).
Такі тенденції розвитку сучасної сімї породжують багато соціальних проблем, у вирішенні яких значну роль повинні відіграти соціальні служби.
Українське законодавство опосередковано впливає на розвиток соціальної роботи. Важливу роль у розвитку соціальної сфери відіграють державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи, на основі яких визначають рівні основних державних соціальних гарантій. Для практичної соціальної роботи важливими є закони Про попередження насильства в сімї, Про охорону дитинства, Кодекс про шлюб та сімю та ін. різноманітні положення, затверджені ук?/p>