Інвестиційна діяльність

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

?ь здійснюватися шляхом придбання патенту або прав користування по ліцензійному договорі, придбанням товарного знака і т.д.

Інвестиційний договір визначає взаємовідносини власників або власників засобів, вкладених в обєкти підприємницької діяльності, взаємодія в процесі реалізації інвестиційного проекту, у розподілі прибутків від наступної експлуатації проекту, а також встановлює право на обєкт.

Інвестор, як головна фігура інвестиційного проекту, має право:

1) визначати напрямки, обєми, характер і ефективність інвестицій;

2) контролювати їхнє цільове використання; володіти;

3) користуватися і розпоряджатися результатами інвестицій (крім випадків обговорених у законодавстві);

4) передачі частини своїх повноважень іншим організаціям.

Інвестор визначає обєми інвестицій залучаючи для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі і шляхом організації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не мають права втручатися в договірні відношення учасників інвестиційної діяльності понад своєю компетенцією.

Держава виступає одночасно як інвестор і як ініціатор інвестиційної діяльності для задоволення інтересів суспільства. Державне регулювання інвестиційною діяльністю може виступати у формі:

- державних інвестиційних програм;

- прямого керування державними інвестиціями;

- податковій політиці;

- надання фінансової допомоги на розвиток окремих територій, галузей, виробництв;

- фінансової, кредитної, ціноутворювальної й амортизаційної політиці;

- антимонопольній політиці;

- приватизації обєктів державної власності;

- контролю за дотриманням норм і стандартів.

Фінансування здійснюється за рахунок засобів державного бюджету і позабюджетних джерела, тобто від субєктів, що беруть долю в реалізації цих програм. Джерелом інвестицій можуть бути і кредити банків під державні гарантії [2,10].

Попередній обєм державних капітальних вкладень встановлюється Міністерством економіки і повідомляється держзамовникам. На підставі попередніх обємів, розробляють перелік обєктів із техніко-економічним обгрунтуванням і необхідними розрахунками. Затверджений перелік є підставою для проведення торгів підряду. Результатом проведення торгів вважається висновок державних контрактів, у яких уточнюються всі необхідні дані: вартість, терміни і т.д.

Державне регулювання інвестиційної діяльності полягає в гарантіях прав субєктів і захисту інвестицій. Держава гарантує, насамперед, стабільність прав, що дуже важливо при довгострокових інвестиціях. Інвестиції можуть бути припинені лише у випадку стихійних лих, визнання інвестора банкрутом, надзвичайного положення й екологічних порушень [2].

На шкода, варто помітити, що більшість гарантій, передбачених у законі, носять декларативний характер, оскільки не розроблені механізми їхньої реалізації.

Обєктами інвестиційної діяльності можуть бути:

- знову створювані і модернізовані основні й оборотні кошти у всіх сферах народного господарства;

- цільові грошові внески;

- цінні папери;

- науково-технічна продукція;

- інтелектуальні цінності;

- майнові права;

- інші субєкти власності.

Основними субєктами інвестиційної діяльності є: інвестори, замовники, виконавці робіт і користувачі обєктів. Інвестори субєкти інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення власних, позикових або притягнутих майнових і інтелектуальних цінностей в обєкти інвестування, які забезпечують їхнє цільове використання. Замовником є субєкт, що безпосередньо реалізує проект, який здійснює для цього всі необхідні дії в межах прав наданих інвестором. Функції замовника може здійснювати самий інвестор. Користувачами обєктів можуть бути будь-які юридичні і фізичні особи, а також державні і муніципальні підприємства, іноземні держави і міжнародні організації, для яких створюється обєкт інвестиційної діяльності і користування який закріплено в договорі з інвестором.

Інвестори, за законом, можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівне і розміщення інвестицій у будь-які обєкти є їхній невідємним правом, що охороняється законом.

Учасники інвестиційної діяльності громадяни і юридичні особи інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора [2].

 

2. Інвестиційна діяльність в Україні

 

Економічне зростання країни забезпечується капіталовкладеннями на рівні 20-30% валового внутрішнього продукту (ВВП), що вважається індикатором інвестиційної безпеки. В Росії, наприклад, індикатор інвестиційної безпеки прийнятий на рівні 25% [11]. В Україні, починаючи з 2006 р., досягнуто суттєвого приросту внутрішніх капіталовкладень (у 2006 р. на 14,4%, у 2007 р. - на 17,2%), збільшено обсяг зовнішніх інвестицій тощо. Проте, сумарні капіталовкладення з внутрішніх і зовнішніх джерел у 2007 р. не перевищували 14,68% ВВП. При цьому внутрішні реальні інвестиції становили 13,24%, зовнішні 1,44% ВВП (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Показники розвитку та інвестування економіки України у 2003 - 2007 роках*

№Показники2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.2007 р.**1.ВВП (у фактичних цінах), млн.грн93365102593130442170070**2019272.Темпи зростання ВВП до попереднього року, ,098,199,8105,9109,13.Капітальн