А.С. Макаренко про шляхи формування дисципліни вихованців
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
?ципліну до якого б то не було моралізуванню, потрібно розкрити дітям найголовніші елементи логіки дисципліни.
Перш за все дисципліна форма нашого політичного і етичного благополуччя, вона повинна розглядатися колективом як необхідна умова його існування. Прямо, ясно і безумовно потрібно пояснити колективу мету дисципліни. Кожен учень повинен бути переконаний, що дисципліна форма для якнайкращого досягнення мети колективу. Якщо чітко і обовязково гаряче викласти колективу, що без дисципліни він своєї мети досягти не зможе, то це і буде першим каменем, покладеним в підставу певної теорії вчинку, тобто певній теорії моралі.
Другий пункт морального теоретичного твердження, яке повинне бути запропоноване колективу, дисципліна ставить кажну окрему особистість, кожної окремої людини в бідьш захищене, більш вільне положення. Це, здавалося б, парадоксальне твердження, що дисципліна є свобода, розуміється самими хлопятами дуже легко, відзначав Макаренко. Дисципліна створює повну упевненість в своєму праві саме для кожної окремої особи. У наший суспільному життю, в нашій радянській історії дуже багато можна знайти доказів цього положення... наша революція, саме наше суспільство є підтвердженням цього закону. Ми для того і зробили революцію, щоб особа була вільна, але форма нашого суспільства це дисципліна. Таке твердження допоможе вихователеві вирішити кожен окремий конфлікт. Макаренко указував: У кожному окремому випадку порушник дисципліни звинувачується не тільки мною, але і всім колективом в тому, що він порушує інтереси інших членів колективу, позбавляє їх тієї свободи, на яку вони мають право[2.299].
Третій пункт морального теоретичного твердження інтереси колективу вище за інтереси особи. У цій перевазі інтересів колективу і полягає справжнє виховання і колективу, і окремої особи.
Якомога частіше в переконливій і простій формі треба пояснювати дітям і підтверджувати фактами життя, що дисципліна допомагає людині робити неприємне для нього із задоволенням; приємне йому він зробить і без дисципліни. Коли людина виконує те, що потрібне, хоча це і неприємно, і робить це із задоволенням це і є показник високої дисциплінованості.
Потрібно розкрити учням і теорію окремих вчинків, наприклад стриманості, пошани до старих людей, до жінок, дітей, до себе і так далі Ці прості положення повинні бути відомі всім вихованцям... як положення, що абсолютно не підлягають сумніву. До їх категоричного виразу потрібно завжди повертатися, як тільки в колективі виникають тенденції, їм протилежні
3. Вимога принцип формування дисципліни
Розглядаючи питання про те, чи достатньо буде однієї свідомості, переконання в необхідності дотримувати дисципліну, Макаренко говорив: Дисципліна, яка хоче спиратися тільки на одну свідомість, завжди зробиться розсудливою, постійно ставитиметься питання, як вчинити: так або не так. Але, з іншого боку, дисципліна, заснована на технічній нормі, догмі, наказі, завжди має схильність звернутися в сліпу покору... Це не наша дисципліна. Наша дисципліна це зєднання повної свідомості, ясності, повного розуміння, загального для всіх розуміння, як треба чинити, з ясною, абсолютно точною зовнішньою формою, яка не допускає суперечок, розбіжностей, заперечень, тяганини, базікання.
Добиваючись свідомої дисципліни вихованців і розяснюючи їм її теоретичні положення, які повязані з життям і доступні їх розумінню, треба памятати, що така теорія повинна лише супроводжувати дисципліну, а не бути її підставою. Підставою дисципліни є вимога без теорії.Ні колектив, ні дисципліна не можуть бути створені, якщо не буде вимоги до особи, яка повинна бути нерозривно звязане з повагою, бо основна форма радянської дисципліни: якомога більше вимоги до людини, якомога більше пошани до неї.
Форми вимоги можуть бути різні.
Там, де вчинок походить від натури, від характеру, від нестриманості, від темноти політичної і етичної, там вимога може предявлятися не така різка. Там можна розраховувати на позитивний вплив досвіду, на поступове накопичення досвіду.
Але там, де особа свідомо виступає проти "колективу, заперечуючи цю вимогу і його владу, там вимоги повинні бути предявлені рішучі до кінця, до тих пір, поки особа не визнає, що потрібно підкорятися коллективу. Одним словом, найбільші вимоги повинні предявлятися у тому випадку, коли людина виступає проти колективу більш менш свідомо. Вимога не єдиний елемент дисциплінування. Існує ще, наприклад, залучення. Це теж вимога, але висловлені в іншій формі. Залучення, інакше заочочення, повинне випробовувати і деякий розвиток. Одна справа залучення подарунком, нагородою, премією або якими-небудь благами для окремої особи, і інша справа залучення естетикою вчинку, його красивою внутрішньою суттю[2.301]
Кожного вихованця за вчинки, які прославляють його в очах колективу, необхідно заохочувати можливими для установи заходами. Заохочення і схвалення стимулюють подальші зусилля вихованця, піднімають його віру у власні сили. Форми заохочення: похвала педагога, розповідь на загальних зборах про хороший вчинок, подяка в наказі. А наказ це вираз волі колективу, це колективне заохочення.
Висновок
Дисципліна завжди виступає як форма суспільного добробуту людей. Такою вона може бути тільки в тому випадку, якщо будується за системою активізації особистості в найріз?/p>