А.С. Макаренко про шляхи формування дисципліни вихованців
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Радянська дисципліна це дисципліна подолання, дисципліна боротьби і руху вперед, дисципліна прагнення до чогось, боротьба за це....
У радянському суспільстві дисциплінованим можна назвати таку людину, яка не тільки не спізнюється, виконує норму, точна і акуратна в роботі, але і творчо відноситься до праці, завжди, при всяких умовах зуміє вибрати правильну поведінку, найбільш корисну для суспільства, і знайде в собі твердість продовжувати таку поведінку до кінця, не дивлячись на які б то не було труднощі і неприємності .
При такій точці зору стає ясним, що можна говорити про дисципліну перш за все як про результат, який виявляється не тільки тоді, коли людина виконує чиюсь вимогу, але і тоді, коли вона, залишаючись наодинці, чинить правильно. У цьому закладено розуміння дисципліни як глибокого політичного явища, як того, що можна назвати самопочуттям громадянина Радянського Союзу. Тому Макаренко підкреслював, що дисципліна перш за все результат виховання[3. 187].
Для радянських людей загальні збори є вищим органом, який відбиває громадську думку колективу. Тому дитячим загальним зборам слід приділити велику увагу. Для формування особистості вони матимуть особливу цінність, коли предметом їх обговорення будуть щоденні справи і перспективні лінії розвитку закладу, які повязують вихованців із загальонародними інтересами.
Погляд на дисципліну у різні часи змінювався. Великий педагог А.С.Макаренко втілював свої ідеї і принципи у часи Радянського союзу.У Радянській державі дисципліна розумілася як явище зовнішнього порядку. При такій дисципліні від вихованця фактично нічого не вимагають, окрім найпримітивнішого заторможення, необхідного для зручності.
В наш час дисципліна розглядається дещо з іншої сторони. Абсолютно чужа для нашого суспільства дисципліна, яка зводиться тільки до заборонних норм.
Дисципліна в наш час стає не технічною, а обовязково етичною категорією. Проте загальні положення Макаренка залишаються і до цього часу актуальними.
2. Основні шляхи виховання дисципліни
Коли після однієї з лекцій Макаренко поставили питання Які основні шляхи виховання свідомої дисципліни?, він відповів гранично коротко: Основний шлях виховання дисципліни це весь виховний процес, а головні засоби виховання це хороший колектив педагогів і добре організований, єдиний колектив учнів
Дисципліна створюється всією системою виховання, зусиллями всього колективу і педагогів і самих вихованців і всіма методами, вживаними, в колективі , тому і потрібно під дисципліною розуміти широкий, загальний результат всієї виховної роботи.
Дисципліна може бути вихована тільки всією сумой правильних впливів, серед яких найвидніше місце повинні займати: широке політичне виховання, загальна освіта, книга, газета, праця, суспільна робота і навіть такі неначе другорядні речі, як гра, розвага, відпочинок .
Розуміння дисципліни як підсумку виховної роботи витікає з розуміння її як явища політичного і етичного.
Розвиваючи свої погляди на виховання дисципліни, Макаренко приходить до висновку, що при визначених умовах вона є не тільки результатом, але одночасно і засобом виховання. У комуні імені Дзержинського железная, строгая, крепкая дисципліна, здатна привести до ідилії, стала зрештою багатющим засобом виховання. Але створити таку дисципліну не просто, для цього потрібна велика творчість, потрібна душа... Це важка справа ще і тому, що тут успіхи досягаються дуже поволі, поступово, майже неможливо відмітити руху вперед. Тут потрібно уміти більше бачити попереду, треба уміти бачити більше того, що є сьогодні.
У створенні такої дисципліни не можна розраховувати на одні переконання і проповіді. Це означає ризикувати 50 відсотками успіху, розраховувати на результат надзвичайно слабкий. Виховання дисципліни за допомогою переконань і міркувань може звернутися тільки в нескінченні спори. Проте, говорив Антон Семенович, я перший наполягаю, що наша дисципліна на відміну від старої дисципліни як явище етичне і політичне повинна супроводжуватися свідомістю, тобто повним розумінням того, що таке дисципліна і для чого вона потрібна[1.82].
Одним із способів виховання свідомої дисципліни Макаренко вважав розкриття вихованцям, як він називав, теорії моралі, тобто теорії радянської поведінки. При цьому він жалкував, що в наших школах немає предмету теорія моралі, але був переконаний що будуть створені спеціальні розробки для проведення бесід на моральні теми. Особисто мені, писав Антон Семенович, найзначнішої і вимагаючої термінової розробки представляється та група тим, яка стосується самопочуття громадянина нашої соціалістичної вітчизни... Це самопочуття нового громадянина: ось це відчуття нової епохи, нового суспільства, нової свободи, нового людства... кінець кінцем є той радянський патріотизм, який робить наш Союз таким упевнено сильним і упевнено щасливим Макареико систематично проводив зі своїми вихованцями бесіди на моральні теми. Він прагнув перш за все показати їм політичне значення всіх теорем і аксіом дисципліни. Це він вважав першим пунктом морального теоретичного твердження. У наший радянській дійсності дуже багато найблискучіших прикладів для цього, указував Макаренко. Найбільші досягнення, самі славні сторінки нашой історії повязані з прекрасним блиском дисципліни.
Не зводячи бесіди про ди?/p>