Зовнішня політика США у пост біполярний період

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

?осунках Обами з Медведєвим.

Загалом результати візиту Обами до Москви такі:

  1. Росія погодилася відкрити свій повітряний простір для американських літаків як комерційної, так і військово-транспортної авіації, котрі транспортують озброєння і навіть військовий персонал у напрямку Афганістану. Відповідно до домовленості, американські ВПС матимуть право на 4500 польотів протягом року.
  2. Прагнучи підписання нового Договору СНО-2, Обама і Медведєв прийняли так зване спільне розуміння про скорочення арсеналу ядерних боєголовок на 1500 -1675 одиниць. Відповідно, повязані з ними носії (бомбардувальники, ракети, підводні човни) підлягають скороченню на рівні 500 до 1100 одиниць.
  3. Відроджується міжурядова комісія з економічного та техноогічного співробітництва, котра існувала свого часу й називалася комісією Черномирдін-Гор. Згідно з принциповими домовленостями, її очолять президенти обох країн, а реальну роботу вестимуть Хілларі Клінток і Сергій Лавров.
  4. Обама і Медведєв підписали обтічну заяву, відповідно до якої експерти двох країн ще раз детально розглянуть розбіжності, що існують між ними в питанні розміщення елементів американських систем ПРО в Східній Європі.

Глави генеральних штабів підписали угоду про поновлення співробітництва у військовій сфері, а також про поновлення роботи спільної комісії з пошуків військових, зниклих без вісти у воєнних конфліктах останніх 60 років.

- Обидві сторони висловили надію, що угоди стосовно скорочення стратегічних наступальних озброєнь відкриють шлях до принципового зміцнення і розширення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Отже, можна сказати, що перезавантаження американо-російських відносин загалом відбулося. Щоправда, всі домовленості не мають конкретних термінів реалізації і є здебільшого декларативними.

Під час виборчої кампанії Барак Обама зобовязався закінчити іракську війну за 16 місяців. Його попередник підписав у 2008 році угоду, яка предбачала виведення більшої частини американських військ до 2012 року за умови збереження постійної присутності значного контингенту США в Іраку на невизначений термін.

Одразу після інаугурації Обама зібрав керівників Пентагону для розробки нового підходу щодо іракського питання. Експерти прогнозують, що, ймовірно, влітку-восени 2010 року переважна частина американського угруповання залишить Ірак.

Визнавши необхідність завершити іракську війну, 44-й президент США проголосив водночас Афганістан центральним фронтом боротьби з тероризмом. Разом з військами союзників США чисельність контингенту НАТО в цій країні до кінця 2009 року може досягти 100 тис. осіб. У цьому контексті важливою є угода, укладена між США і Росією на початку липня 2009 року про транзит американської авіації через Росію.

Так само пріоритетними для нової демократичної адміністрації залишаються питання скорочення військового бюджету, контроль над озброєннями тощо.

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

  1. Bideleux R., Taylor R. European Integration and Disintegration. London, N.-Y., 2003. 372 p.
  2. Current Issues: Terrorism. Режим доступа:
  3. Global Terrorism Decoded. Режим доступа:
  4. Keyes А. Terrorism American style. Режим доступа:
  5. Kukui Roadhouse. Режим доступа:
  6. Terrorism & Counter-Terrorism. Режим доступа:
  7. Terrorism Research Center. Режим доступа:
  8. The Counter-Terrorism Page. Режим доступа:
  9. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 19451986 гг. М.: Высшая школа, 1988.
  10. Белов Е. Выборы с предсказуемым результатом // Соотечественники. 2004. № 3. С. 38 47.
  11. Бзежинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геополитические императивы. М.: Международные отношения, 1999.
  12. Бойко В.С. Политика США в Афганистане после событий 11 сентября 2001 г.: Научно-экспертный компонент. М., 2003. 372 с.
  13. Бураков Ю., Кипаренко Г., Мовчан С., Мороз Ю. Країни Заходу у другій половині ХХ ст. Львів: Студії, 1995.
  14. Бутаев А. Истина где-то рядом // Огонек. 2000. № 37 (4664). С. 31 35.
  15. Важность борьбы с международным терроризмом и ситуация в Афганистане. Режим доступа:
  16. Верхотуров Д.Н. Американская политика в Афганистане. Каков ее характер? Режим доступа:
  17. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. К.: Знання, 2002.
  18. Государство и управление в США /Отв. ред. Л.И. Евенко. М.:Мысль, 1985.
  19. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. М., 1986.
  20. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. М.: Аквариум, 1999.
  21. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. М., 1995.
  22. Дюрозель Жан-Батіст Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.: Основи, 1995.
  23. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. М.: Издательство политической литературы, 1975.
  24. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джордж Буша. Белый дом и пресса. М.: Издательство политической литературы, 1991.
  25. Иващенко А.С. Афганистан в политике США. М., 2000. 274 c.
  26. История США. В 4 т. Том четвертый. 19451980 /Отв. ред. В.Л. Мальков. М.: Наука, 1987.
  27. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. К.: А.С.К., 1999.
  28. Луценко Т. Афганистан: разнополая демократия победила? Режим доступа:
  29. Майборода О.М. Новітня історія (період після Другої світової війни). К., 1995.
  30. Міжнародні відносини та зовнішня політика (194570-?/p>