Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
·лаково-бобових трав, кг583058,3Комбікорм, кг103510,35Динатрійфосфат, кг6,050,06Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, кг32,30, 32Сіно бобово-злакове, кг102010,2Солома, кг5105,1Силос кукурудзяний, кг408040,8Буряк кормовий, кг408040,8Жом кислий, кг204020,4Морква, кг5100,51Монокальційфосфат, кг21,70,21Площі посівів знаходимо як частку від ділення кількості корму на середню урожайність відповідної культури на корм:
Отримані дані зведені в таблицю
Культура (корм)УрожайністьПлоща посіву на 1 головуЗелена маса злаково-бобових трав, га4200,14Сіно бобово-злакове, га900,11Силос кукурудзяний, га4600,09Буряк кормовий, га7000,06Морква, га3200,01Всього, га-0,41
Для утримання і інтенсивного використання дійних корів при формуванні середньо продуктивного стада Української чорно-рябої молочної породи ВРХ потрібно при плануванні посівних площ орієнтуватись на 0,41 га. на 1 голову, або 41 га на стадо із 100 дійних корів.
3.2 Мікрокліматичні вимоги до приміщень для утримання тварин
Приміщенняt, CВологість,
%Шв. руху повітря, м/сСО2,
%NH3H2SМікр. забр.К-ть
пилуОсвітлення в люксахВРХ пологове відділення15700,30,50,150,210550700,53100150Боксове, молодняк810700,510,25201070120123075Безпривязне на підстилці58700,30,50,25201070120143075Телята до 20
днів1720700,10,50,150,2105204024100150Телята 2060
днів1715700,10,50,150,2105204024100150Телята 60120
днів121570750,10,20,2515104050132050412 місяців101270750,31,20,25201070120132050
3.3 Видалення, зберігання та утилізація гною
Спосіб видалення гною на молочних фермах має забезпечувати постійну чистоту приміщень і території, яка легко підтримується, бути зручним та економічним в експлуатації, виключати занесення збудників заразних захворювань з однієї секції в іншу, забезпечувати охорону навколишнього середовища.
За добу корова виділяє близько 2530 кг екскрементів і до 20 кг сечі. Кількість одержуваного гною та його фізико-хімічні властивості більшою мірою залежать від кількості підстилки або води, які додаються. На фермах можуть застосовувати різні способи і засоби механізації прибирання, видалення й транспортування гною. Це залежить, головним чином, від прийнятого способу утримання тварин, виробничої зони ферми, якості та кількості гною. У різних виробничих зонах ферми одержують гній із різними фізико-хімічними властивостями. В зоні відпочинку при безпривязному утриманні корів на глибокій соломяній підстилці утворюється твердий гній, у боксах при використанні соломи або тирси напіврідкий. Такий гній одержують у корівниках з привязним утриманням корів, а також на вигульно-кормових майданчиках, на переддоїльиих майданчиках, скотопрогінних дорогах. На переддоїльних майданчиках у разі застосування гідрозмиву утворюється рідкий гній. Кількість гною, що нагромаджується за добу в різних виробничих зонах, залежить від пори року та тривалості перебування тварин у зоні. Так, у місцях відпочинку корів (взимку в корівниках, а влітку на вигульних майданчиках) нагромаджується 80 -85%, на переддоїльних майданчиках, скотопрогонних дорогах 15 -20% від добової кількості гною. Це доводиться враховувати при складанні технологічних карт та організації операції по видаленню гною.
В умовах привязного утримання корів для видалення гною з приміщень застосовують стаціонарні та мобільні засоби механізації. Як стаціонарні засоби в основному використовують скребкові транспортери типу ТСН-2,0Б таТСН-160, а також скребкову установку УН-3 зі зворотно-поступальним рухом. Для забезпечення надійнішої роботи транспортерів їх не можна перевантажувати гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл у гнойовий канал. Цим запобігається перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні. Для підземного транспортування гною від тваринницьких приміщень до гноєсховища використовують установку УТН-10. Вона циклічної діє, досить надійна й ефективна в експлуатації, здатна транспортувати до 10 т гною за 1 год. на відстань до 100м. При цьому гній може містити подрібнену підстилку, мати вологість не менше 78%. При використанні УТН-10 зникає необхідність в похилій частині транспортерів ТСН 2,015 та ТСН-160, поліпшується санітарний стан ферми. У корівниках із привязним утриманням тварин видалення гною з проходів між стійлами може здійснюватися колісними тракторами, обладнаними навісними бульдозерними лопатами типу БН-1 та БСН 1,5.
При безпривязному утриманні худоби в приміщеннях з глибокою довгонезмінюваною соломяною підстилкою утворюється гній відмінної якості. Його видаляють з корівника раз на рік, у червні липні. У корівнику знімають металічні загородження між секціями і прибирають гній гусеничним трактором-бульдозером вздовж приміщення до торцевих дверей. Потім за допомогою естакади, побудованої в торці корівника, гній цим же бульдозером зіштовхують у транспортні засоби. Продуктивність бульдозера при видаленні та навантаженні гною становить до 25 т/год.
Способи видалення гною з приміщень із боксами. Якість гною та спосіб його видалення в цих приміщеннях залежать від конструкції підлоги між рядами боксів. Підлога може бути рівною бетонною або щілинною. Для молочних ферм і комплексів застосування щілинної підлоги, через яку провалюється гній, потрапляючи в канали для його подальшого гідровидалення, небажане. При використанні щілинних підлог не можна застосовувати підстилку, що погіршує гігієнічні умови й зручності для тварин. У результаті застосування води утворюються великі обєми рідкого гною, який створює несприятливу ?/p>