Зародження та розвиток політичної економії
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ніша, працелюбніша і більше піклується про майбутнє, тим більше землі в її розпорядженні порівняно з людиною протилежного характеру. Той, що має більшу сімю, більше потреб і більше рук міже ще більше розширити свої володіння;
По-друге, усі грунти не однаково родючі; дві людини, що мають рівні по площі землі, однаково працюючи, зможуть отримати дуже різну кількість продукту;
Власність, переходячи від батьків до дітей, роздрібнюється на великі або менші частки залежно від того, багато - чи малочисельні сімї; земельний спадок із зміною поколінь ще більше роздрібнюється, то знову зєднується завдяки вимиранню окремих ліній. Це третє джерело Як вже було сказано, перші власники зайняли спочатку таку кількість землі, яку могли обробляти силами своєї сімї;
Протилежність розумності, дієвості і особливо ощадливості одних і безпечності, неробству і марнотратству інших є четвертою причиною нерівності і наймогутнішою з усіх причин.
Недбалий і непередбачливий власник, що погано оброблює землю, в роки достатку безрозсудно споживаючий увесь свій надлишок, вимушений при щонайменшій пригоді просити допомоги у свого розсудливішого сусіда і жити у борг. Якщо завдяки новим невдачам або внаслідок тривалої його недбалості у веденні справ він виявиться не в змозі віддати зайнятого, якщо йому доведеться робити нові борги, то він, врешті-решт, не матиме інших засобів, крім того, як віддати частину або навіть увесь свій земельний фонд позикодавцеві як рівноцінне відшкодування узятого або ж віддати землю іншому в обмін на інші цінності, щоб розплатитися ними зі своїм позикодавцем.
Землероб, отримуючи лише одну винагороду за працю, зберігає, проте, свої природні і фізичні переваги, які роблять його першою рушійною силою в громадському механізмі, завдяки чому тільки від його праці залежить і існування його самого, і багатство власника, і заробітна плата за усі інші роботи.
Ремісник, навпаки, отримує свою заробітну плату то від власника, то від землероба і дає їм, обмінюючи свою працю, лише еквівалент своєї заробітної плати і нічого більше.
Таким чином, хоча землероб і ремісник заробляють, той і інший мають лише відшкодування своєї праці, проте землероб створює понад це відшкодування дохід земельного власника, а ремісник не створює ніякого доходу ні для себе, ні для інших. Отже, можна виділити в суспільстві три класи: продуктивний (люди, зайняті в сільськогосподарському виробництві) та безплідний. Ці класи обидва зайняті працею. Тобто перший працює з тими ресурсами, які йому надає земля, а частина продукту його праці є сировиною для другого. Результатом праці ремісників є товар придатний до споживання людьми. Третім класом є власники землі.
Клас ремісників, зайнятий виробництвом товару, необхідного для задоволення різноманітних потреб суспільства, розділився згодом на два розряди. Перший: підприємці-мануфактуристи, господарі-фабриканти, що володіють великими капіталами і що мають можливість вкладати засоби в створення виробництва і робочих місць. Даний розряд отримує прибуток за рахунок авансів, вкладень у виробництво. Другою: прості ремісники і робочі, які працюють на перший розряд, своєю працею приносячи їм прибуток і отримуючи за нього заробітну плату. Ця більшість - наймані робочі. "Увесь клас, зайнятий виготовленням нескінченно різноманітних творів промисловості для задоволення різних потреб суспільства, розпадається, так би мовити, на два розряди: на підприємців-мануфактуристів чи хазяїв-фабрикантів; усі вони є володарями великих капіталів, яких вони вживають для отримання прибутку, даючи роботу за рахунок своїх авансів. Другий розряд складається з простих ремісників, які не мають нічого окрім своїх рук, які авансують підприємцям тільки свою щоденну працю і прибуток яких зводиться до отримання заробітної плати." Власники крупних капіталів так само вкладають засоби в оренду землі, щоб, наймаючи простих землеробів, отримати прибуток яку зазвичай отримує власник цієї землі. Власник землі в цьому випадку отримує тільки плату за оренду, але знімає з себе ризик опинитися в збитку при яких-небудь непередбачених обставинах.
Клас землеробів так само, як і клас ремісників розпадається на капіталістів, що вкладають гроші у виробництво або землю (що дають аванси) і простих найманих робочих, прибутком для яких є їх заробітна плата.
Існує пять різних способів, за допомогою яких власники, звільняючи себе від праці по обробці, можуть витягати руками інших дохід із земель. Перший - обробка за допомогою працівників, одержуючих певну плату; другий - застосування рабів; третій - здача землі з умовою платежу ренти; четвертий - коли за обробку землероб отримує певну частину, звичайно половину плодів землі, причому попередні витрати лежать на власнику; пятий - здача земель орендарям, які зобовязуються робити усі витрати і платити власникові впродовж обумовленого ряду років завжди рівний дохід.
З усіх цих пяти способів перший занадто дорогий і рідко застосовується; другий може мати місце тільки в країнах ще неосвічених і варварських; третій є не стільки способом отримання доходу від власності, скільки передачею своєї власності на умові боргового зобовязання за землю, так що колишній власник являється, по суті кажучи, тільки кредитором нового.
В творі "Похвальне слово Венсану де Гурне" Тюрго розкриває негативне значення протекціоністської політики в економіці і виразив переконання в тому, що "загальна свобода покупк