Зародження медицини. Медицина первiсного ладу
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?е вони не зберiгаються навiть в мумiях. Проте атеросклерознi бляшки, виявленi в мумiях древнiх аборигенiв ПiвнiчноСЧ Америки, похованих на територiСЧ сучасного штату Кентуккi (США), свiдчать про iснування у них атеросклерозу.
Палеопатологiя дозволила також визначити середню тривалiсть життя первiсноСЧ людини: вона не перевищувала 30 рокiв. До 50 рокiв (i бiльш) доживали у виняткових випадках. Первiсна людина гинула в розквiтi сил, не встигаючи постарiти, гинув в боротьбi з природою, яка була сильнiша за нього. (Поважно вiдзначити, що середня тривалiсть життя людини зберiгалася на цьому рiвнi аж до перiод середньовiччя.)
Отже, хвороби iснували ще в первiсному суспiльствi в е р б будь-якою епохою iсторiСЧ людства були, з одного боку, явище бiологiчне, оскiльки розвиваються вони на ТСрунтi людського органiзму в тiсному звязку з довколишньою природою, а з iншоСЧ явище соцiальне, оскiльки визначаються конкретними устевiямi суспiльного життя i дiяльностi людини.
2.4 Данi письмових джерел
Первiсна ера СФ неписьменним перiодом iсторiСЧ людства. Через нерiвномiрнiсть iсторичного розвитку перехiд до класового суспiльства i повязаний з ним розвиток писемностi у рiзних народiв вiдбувалися не одночасно. Це дозволило народам, що ранiше опанували писемнiсть, залишити багаточисельнi письмовi свiдоцтва : своСЧх сусiдах, що ще не створили писемностi.
Етнографiчнi дослiдження лiкування апополиварних первiсних суспiльств (тобто первiсних суспiльств докласовоСЧ, ери) вельми утрудненi я можливi лише на основi археологiчних дослiджень.
В той же час дослiдження бiльш позднiх синполiтейних первiсних суспiльств (тобто первiсних суспiльств класовоСЧ ери, сучасних вивчаючим СЧх ученим) даСФ багатий етнографiчний матерiал про первiсне лiкування. Проте тут необхiдно враховувати, що ще до епохи Великих географiчних вiдкриттiв класовi суспiльства вже надавали злиття на сучаснi СЧм (синполiтейнi) первiснi суспiльства. Ось чому етнографiчнi дослiдження синполiтейних первiсних суспiльств не можуть бути використанi для прямих iсторичних реконструкцiй прадавнiх апополiтейних первiсних суспiльств
Роздiл 3. Первiснi лiкарi
Первiснi лiкарi володiли також i прийомами оперативного лiкування: обробляли рани лiками, приготованими з рослин, мiнералiв i частин тварин; застосовували шини при переломах; умiли робити кровопускання, використовуючи колючки i шип рослин, рибячу луску, камянi i кiстянi ножi. У Новiй ГвiнеСЧ, наприклад, первiснi лiкарi синполiтейних племен розкривали вену за допомогою дрiбних стрiл, якi вони пускали зблизька з туго натягнутого лука.
Проте емпiричнi знання первiсноСЧ людини, отриманi в результатi практичного досвiду, були ще вельми обмеженими. Первiсна людина не могла передбачати або пояснити причини стихiйних лих, розумiти явища природи, що оточувала його. Його безсилля перед природою породжувало фантастичнi i рацiональнi уявлення про навколишнiй свiт. На цьому ТСрунтi вже в перiод ранньоСЧ родовоСЧ общини почали зароджуватися першi релiгiйнi вистави (тотемiзм, фетишизм, анiмiзм, магiя), якi вiдбилися i на прийомах лiкування.
Тотемiзм вiра людини в iснування тiсного родинного звязку мiж його родом i певним виглядом тварини або рослини (наприклад, кенгуру або евкалiпт). Тотему не поклонялися, його вважали батьком, старшим братом, захисником вiд бiд i хвороб. Тотемiзм зявився iдеологiчним вiддзеркаленням звязку роду з тiСФю, що оточуСФ його природним середовищем.
Фетишизм вiра в надприроднi властивостi неживих предметiв. Спочатку ця вiра поширювалася на знаряддя працi (наприклад, особливо вдалий спис), плодоноснi дерева або кориснi предмети ужитку,, тобто мала сповна матерiальну основу. Згодом фетишi стали вироблятись, спецiально як культовi предмети i отримали iдеалiстичне тлумачення. Так зявилися амулети i талiсмани.
Анiмiзм вiра в душi, духiв i загальне одухотворення природи. Вважають, що цi. вистави повязанi з раннiми формами культу померлих. Ритуали, присвяченi мертвим, зустрiчаються на островах ОкеанiСЧ, в АвстралiСЧ, Америцi i Африцi.
Висновки
На сучасному свiтi оцiнка первiсного лiкування не однозначна. З одного боку, його рацiональнi традицiСЧ i величезний емпiричний, досвiд (не дивлячись на обмежений арсенал лiкувальних засобiв i прийомiв) зявилися одним з витокiв традицiйноСЧ медицини подальших епох в кiнцiв сучасноСЧ науковоСЧ медицини. З iншого боку iррацiональнi традицiСЧ первiсного лiкування виникли як закономiрний результат мiнливого свiтобачення i важких умов боротьби первiсноСЧ людини з могутньою i незрозумiлою природою; СЧх критична дiя не повинна служити приводом для заперечення багатовiкового рацiонального досвiду первiсного лiкування в цiлому.
Лiкування в первiсну еру не було примiтивним для свого часу, i тому не може називатися примiтивною медициною.
Список використаних джерел
- РЖсторiя медицини. К., 1986.
- УкраСЧнська та зарубiжна культура. К., 2000.
- Медична енциклопедiя. В 4-х томах.
- АлексеевВ.П.,ПершицА.И. История первобытного общества: Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1990.