Започаткування та становлення митноСЧ справи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Змiст
Вступ
1. Започаткування та становлення митноСЧ справи
2. Генеза створення митного iнституту в КиСЧвськоСЧ Русi
Висновок
Список лiтератури
Вступ
Багато сучасних суспiльних явищ мають витоки у сивiй давнинi. Знайомство, а тим бiльше вивчення нацiональноСЧ спадщини допомагаСФ оцiнити рiвень розвитку цих явищ на основi iсторичного пiдходу, зробити висновок щодо суттСФвостi наявних теоретичних, правових, органiзацiйних, у тому числi i законодавчих проблем митноСЧ справи i митноСЧ полiтики суверенноСЧ УкраСЧни.
Навiть спрощений iсторичний огляд даСФ можливiсть визначити етапи еволюцiйного процесу основних митно-правових iнститутiв та в цiлому понятiйного апарату, зрозумiти обСФктивнiсть висновку, що митна справа СФ однiСФю iз важливих ознак державностi.
Процес розвитку людства, i зокрема словянськоСЧ державностi, поява писемностi на досить пiзньому етапi розвитку, а також обСФктивнi процеси формування держави, у тому числi нескiнченнi вiйни та iншi обСФктивнi причини, не сприяли збереженню для наших сучасникiв документальних вiдомостей про час виникнення митних зборiв, митних податкiв i в цiлому про митну справу на територiСЧ УкраСЧни. До нас дiйшла несистематизована iнформацiя, окремi правовi джерела.
1. Започаткування та становлення митноСЧ справи
Започаткування та становлення митноСЧ справи вiдноситься до глибокоСЧ давнини. Ще в III i в II тисячолiттi до н.е. митнi вiдносини простежуються в державах Стародавнього Сходу: РДгиптi. АссирiСЧ, Вавилонi. Митнi вiдносини нерозривно повязанi iз виникненням i розвитком економiчного обiгу i особливо зовнiшньоСЧ торгiвлi.
У перiод мiж десятим i третiм тисячолiттям до н.е. зявились мiста-держави, збiльшилося населення в них, що активiзувало i торгiвлю. Остання проходила через певнi ритуали (правила), якi з появою письма i чисел закрiпилися як певнi ритуали i слугували активiзацiСЧ зовнiшньоСЧ торгiвлi. Саме намагання унiфiкувати порядок обмiну товарами при появi грошей дозволило придумати першi тарифи, органiзувати внутрiшнiй та зовнiшнiй торговий простiр, наповнити товари логiчною iнформацiСФю i економiчним змiстом. Так у РДгиптi було створено три прикордоннi митницi. Збиралось мито й у Стародавнiй ГрецiСЧ, де вперше була лiбералiзована митна полiтика й знижене мито. Такi заходи давали змогу уникнути воСФнних конфлiктiв, або при необгрунтованому збiльшеннi мита й заборонi пропуску товарiв слугували приводом для вiйни. Вiдомо також, що найбiльш розвинутою митна система була в Римi, що й не дивно з огляду на довершенiсть римського права та його явну спрямованiсть на обслуговування товарообiгу.
Але прославилась й залишила яскравий слiд в iсторiСЧ та термiнологiСЧ митноСЧ справи митна система АндалузiСЧ. Вiдомо, що в III ст. до н.е. в мiстi Тарифi в теперiшнiй АндалузiСЧ, на пiвднi РЖспанiСЧ, що знаходилася на той час пiд владою Карфагену, була вперше складена спецiальна таблиця. До неСЧ заносилися назва товару, одиниця його вимiру та вказувалася величина мита (збору) за його провезення через Гiбралтарську протоку. Сама таблиця, що систематизувала порядок стягнення та величину мита, на честь мiста потiм була названа тарифом i започаткувала тарифне регулювання.
Гносеологiчно тариф та митна справа СФ одним iз напрямiв здiйснення фiскальноСЧ функцiСЧ держави та засобом наповнення державноСЧ казни. Тому при провезеннi товару чи пересуваннi через митну територiю тарифи стали стягуватися окремими князiвствами, що з часом стало заважати пересуванню товарiв. Тому й виникла потреба законодавчого врегулювання цих вiдносин на рiвнi краСЧн. Але як вагоме джерело поповнення казни митна справа швидко розповсюдилася в РДвропi, а потiм й на iнших континентах. З цього часу й iснують двi протилежнi тенденцiСЧ. Держава намагаСФться стягнути мито, а особи, якi перемiщають товари, уникнути його сплати чи зменшити його правдами й неправдами. Можна стверджувати, що з появою митноСЧ справи зявилась й контрабанда. Крiм цього, через створення перешкод фiнансового чи органiзацiйного характеру захищався нацiональний товаровиробник. У тому разi коли усерединi краСЧни було достатньо якого-небудь товару, то ставки мита пiдвищувались i напроти, якщо вiдчувався брак, то вони знижувалися. З тих пiр й беруть початок полiтика протекцiонiзму щодо свого товаровиробника чи фритредерства (полiтика вiдкритих дверей).
Митна справа безпосередньо повязана iз товарним виробництвом та мiжнародною торгiвлею i обмiном. Вона СФ найпростiшою формою оподаткування. РЖсторично це розвивалось в рамках КиСЧвськоСЧ Русi та окремих князiвств i йде вiд стягнення грошових чи натуральних зборiв iз реалiзованих товарiв в районах пожвавлення торгiвлi чи на перехрестях торгових шляхiв. Пiзнiше це повязувалось iз спецiалiзованими закладами: торговельними та постоялими дворами, пунктами промислового обмiну, перевалки та складування товарiв. СЧх поява у схiдних словян вiдноситься до VIII столiття та повязуСФться багатьма iсториками iз започаткуванням та розвитком торгiвлi iз ВiзантiСФю та iншими державами. Митна справа у давнiх русичiв започаткована знаменитим договором князя Олега iз ВiзантiСФю.
У КиСЧвськiй Русi серед численних зборiв та мит були поширенi осьминi (восьма частина вiд вартостi товару) та мит. Цi збори стали йменуватися з часом митом мыть, а тi мiiя, де вони стягувалися, - митницi. З часiв монгольськоСЧ навали започатковано такi поняття,