Започаткування та становлення митноСЧ справи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ленiсть руських земель мала наслiдком надмiрну чисельнiсть митних зборiв за перемiщення товарiв мiж мiстами. РЖнформацiСЧ щодо митноСЧ дiяльностi КиСЧвськоСЧ землi чи купцiв, повязаноСЧ з мiжнародною торгiвлею (торгiвлею з iншими краСЧнами), немаСФ за вiдсутнiстю iсторичних документiв. Це ще раз пiдкреслюСФ, що митна справа - справа держави. А на той час, на перiод монголо-татарськоСЧ навали, КиСЧвська Русь як держава фактично перестала iснувати.
Висновок
Основним видом проСЧзного мита за доби ФеодальноСЧ Русi стало нарахування та сплата податку за провезення товару через певну територiю. РЖз того, що знаходилось на возi чи човнi, стягувалася голошапна - вiд 0,5 до 6 грошей у рiзних мiiевостях. З людей, що супроводжували товар, iнодi збиралися костки - по 1 грошвi з душi. При поверненнi купця 3 його людьми пiсля розпродажу товарiв iз них подекуди стягувався рiзновид гол общини - колачi - по 0,5 гроша з людини. В залежностi вiд розмiру мита в сажнях виник рiзновид мита - посажене. Якщо торговець обСЧжджав митну хату (заставу) для того, щоб ухилитися вiд сплати мита, стягували подвiйний штраф iз возу - промитний, а з купця як особистостi - додатковий штраф (заповiдь).
Мостовщина i перевiз стягувалися при проСЧздi по мосту або при користуваннi перевозами, але вже не митниками, а перевiзниками i мостовщиками, пiд приводом полiпшення мостiв i перевозiв брали з пiшохода по 0,5 гроша, з кiнного по 1 грошу, iз воза - вiд 2 до
4 грошей, а на зворотному шляху - по 2 грошi. Торговi мита були бiльш рiзноманiтнi. Замит стягувався не з воза, а з цiни товару - iз карбованця вартостi товару по 1 грошу - i надавав право торгувати цим товаром. Явка - збiр iз крамаря по 1-3 грошi за предявлення товару на заставi. Комiрна - за оренду комори на гостинному дворi (вiд 1 до 4 грошей за тиждень). Стягувалися також iншi збори i мита.
Завоювання земель КиСЧвськоСЧ Русi татаро-монголами привело до укорiнення слова "тамга", яке означало в тюркських народiв знак, клеймо, що проставлялось на майнi, яке належало роду. Одержання ханських ярликiв супроводжувалося збором, який став називатися в росiян тамгой. Незабаром так стали називатися мита, що стягувалися при торгiвлi на ринках i ярмарках. Вiд слова "тамга" було утворене дiСФслово "тамжить", а мiiе, де товар "тамжпли", стало називатися таможнею (митницею).
Список лiтератури
1.Андрiйчук В.М., Аргунов В.А., Березний РД.М., Бичков В.В., Болiцок Л.В. Основи митноСЧ справи в УкраСЧнi: Навч. посiб. / П.В. Пашко (ред.). - К.: Знання, 2004. - 732 с.
2.Данiлов О.Д., Флiссак Н.П. Податки в УкраСЧнi: Учбовий посiбник. - К.: УкрРЖНТЕРЖ, 2003. - 348 с.
3.Зельнiченко О.РЖ., Михайлов В.РЖ., Тихонова Н.П. Митна справа: Пiдручник для студ. вищих навч. закл. / КиСЧвський держ. торговельно- економiчний ун-т. - К., 2000. - 190 с.
4.Чорний В.Б. УкраСЧна i митна справа: РЖсторичний нарис. - К.: Компютерно- видавничий, iнформацiйний центр "КВРЖЦ", 2000. - 349 с.
5.Чорний В. Найдавнiшi митнi статути i зовнiшньоторговельнi шляхи КиСЧвськоСЧ Русi: Наукове дослiдження / Державна митна служба УкраСЧни; Академiя митноСЧ служби УкраСЧни. - К., 2000. - 108 с.