Загальнi основи патологiСЧ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ази Мiнiстерства охорони здоровя УкраСЧни i контролюСФ головний патологоанатом краСЧни.
3. ПОНЯТТЯ ПРО ЗДОРОВЯ ТА ХВОРОБУ
У практичнiй дiяльностi медпрацiвника часто зустрiчаються такi поняття, як нормальна температура тiла, нормальний тиск кровi тощо. При цьому мають на увазi середнiй результат вимiрiв тих чи iнших показникiв у визначенiй популяцiСЧ. Показники, що зустрiчаються найчастiше, приймаються за нормальнi, а людина, яка СЧх маСФ, вважаСФться здоровою. Всесвiтня органiзацiя охорони здоровя ще в 1946 роцi прийняла таке визначення здоровя: "Здоровя - це стан повного фiзичного, психiчного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб або фiзичних дефектiв". Це досить узагальнене визначення скорiше характеризуСФ те, до чого слiд прагнути, бачити бажане дiйсним.
Здоровя - це, насамперед, стан органiзму, в якому поСФднуються вiдповiднiсть структури i функцiСЧ, а також властивiсть регулюючих систем пiдтримувати постiйнiсть внутрiшнього середовища (гомеостаз). Здоровя полягаСФ в тому, що у вiдповiдь на дiю щоденних подразникiв виникають адекватнi реакцiСЧ, якi за характером, силою, часом i тривалiстю дiСЧ властивi бiльшостi людей даноСЧ популяцiСЧ. Висновок про здоровя ТСрунтуСФться на антропометричних, морфологiчних, фiзiологiчних i бiохiмiчних дослiдженнях, а також враховуються i соцiальнi критерiСЧ, передусiм ступiнь участi людини в трудовiй i суспiльнiй дiяльностi. Фiзiологiчною мiрою здоровя СФ норма.
Хвороба - це порушення нормальноСЧ життСФдiяльностi органiзму внаслiдок дiСЧ на нього пошкоджуючих факторiв, в результатi чого знижуються пристосувальнi можливостi У хворобi спiвiснують два протилежнi процеси: перший - це фiзiологiчний опiр хворобi, другий, власне патологiчний, - злам. Боротьба мiж цими процесами i творить хворобу.
Нозологiя (грец. nosos - хвороба) - вчення про хвороби i СЧх класифiка-цiю. Нозологiя вiдповiдаСФ на питання: що таке хвороба, чим вона вiдрiзняСФться вiд здоровя, якi причини i механiзми розвитку хвороби, одужання або смертi. Нозологiя включаСФ три великих роздiли: етiологiю, патогенез i морфогенез хвороби.
Етiологiя (грец.aitia- причина,logos - вчення) - вчення про причини й умови виникнення хвороб. Хвороби розвиваються пiд впливом комплексу факторiв,серед яких СФ причина хвороби й умови СЧСЧ виникнення.
Причина хвороби це патогенний фактор, що викликаСФ хворобу i визначаСФ СЧСЧ особливостi. Кожна хвороба маСФ свою певну причину. Так, бактерiСЧ туберкульозу викликають конкретне захворювання - туберкульоз, i без них воно розвинутись не може.
Хвороботворнi умови - фактори, якi самостiйно не викликають певного захворювання,але сприяють його виникненню. Сапрофiти (кишкова паличка) присутнi у всiх людей на шкiрi слизових оболонках, у кишках, але в звичайних умовах хвороб вони не викликають. Вплив несприятливих умов (iонiзуюче випромiнювання, недостатнiсть iнсулiну) може спричинити тяжкi форми захворювань(колiт, фурункульоз, стоматит тощо).
Причини хвороб можуть бути зовнiшнiми (екзогенними) i внутрiшнiми (ендогенними). Екзогеннi хвороботворнi причини - це численнi зовнiшнi фiзичнi,хiмiчнi,бiологiчнi,психогеннi,патогеннi дiСЧ. До ендогенних хвороботворних причин належать генетичнi фактори та конституцiйнi особливостi.
Хвороботворними умовами можуть бути клiматичнi та iншi природнi фактори, що знижують опiрнiсть органiзму,пiдвищують агресивнiсть хвороботворноСЧ причини. Не менш важливими в розвитку хвороб СФ соцiальнi фактори.
Правильне розумiння етiологiСЧ захворювань необхiдне для СЧх профiлактики та терапiСЧ.
В останнiй час у медичнiй практицi широко застосовують термiн тАЮфактори ризикутАЭ. Так,пiд час аналiзу причин розвитку атеросклерозу називають ожирiння, курiння, гiподинамiю, спадковi дефекти ферментiв,стрес,цукровий дiабет. Це допомагаСФ iз величезноСЧ кiлькостi внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв видiлити такi, якi найбiльше впливають на формування даного захворювання. В той же час слiд мати на увазi, що до факторiв ризику належать такi, якi СФ причинами, умовами або ланками патогенезу даного захворювання, що вимагають подальшого диференцiювання i самостiйного аналiзу.
Патогенез (грец. pathos - страждання, genesis - походження) вчення про загальнi закономiрностi розвитку, перебiгу i завершення хвороби. Етiологiя трактуСФ питання,що стосуСФться причин i умов виникнення хвороби, патогенез вивчаСФ все те, що вiдбуваСФться пiсля дiСЧ причини.РЖнодi причина,здiйснивши акт агресiСЧ,зникаСФ(травма,опiк, iонiзуюче випромiнювання). Тодi чiтко можна вирiзнити етiологiю i патогенез в часовому аспектi: спочатку етiологiя, потiм патогенез, спочатку тАЮчомутАЭ, а потiм тАЮяк, яким чиномтАЭ. Патогенез вiддзеркалюСФ суть пошкоджень, що виникають на рiзних рiвнях життСФдiяльностi, механiзми компенсаторно-пристосувальних реакцiй i процеси одужання чи смертi хворого. Патогенез у цiлому розглядають як ланцюг проявiв, що змiнюються в часi.
Морфогенез вiддзеркалюСФ динамiку змiн морфологiчних структур у процесi розвитку захворювання, одужання або смертi. Хвороба завжди маСФ те чи iнше морфологiчне вираження. РЖснування поняття "функцiональне захворювання" можна пояснити тим, що морфологiчнi ознаки СЧСЧ поки що не встановленi (наприклад, деякi розлади психiки). Про це свiдчить i те, що кiлькiсть "функцiональних" захворювань з часом зменшуСФться. ЗмiнюСФться i поняття про морфологiчний субстрат хвороби. Спочатку труп дослiджували, розтинаючи його ножем, потiм застосували мiкро?/p>