Загальні вимоги до аудиторського звіту та аудиторського висновку
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?ології звіту, використаної керівництвом перевіряючого підприємства при підготовці звітності і предявленні фінансових звітів.
Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.
Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.
Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобовязаний довести її результати до відома керівництва підприємства
Обовязковим елементом аудиторського висновку е вказання місцезнаходження аудиторської фірми. Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми її директором чи аудитором, який має на це відповідні повноваження від керівництва аудиторської фірми.
Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне предявлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обовязкового аудиту.
Позитивний висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:
- аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;
- предявлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряючого підприємства;
- е адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;
- фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;
- у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;
- фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формуліровки: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає";
- "відповідає".
Якщо в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви відносно правильності тих чи інших використаних перевіряючим підприємством рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обгрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обовязково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.
Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:
- невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
- незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).
При складенні негативного висновку використовуються такі формуліровки: "не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".
Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.
В процесі проведення аудиту достовірності фінансової інформації включаючи правильність ведення бухгалтерського обліку і складання форм звітності.
Основними причинами допущених порушень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою вихідних даних про результати діяльності підприємства і обробляють цю інформацію, свідомі дії ведуть до обману як держави так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути викликані недоброякісним відношенням до виконанням службових обовязків при підготовці інформації, що веде до виникнення помилок.
Обман - цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.
Помилка - ненавмисні порушення у відображені фінансової інформації.
Причинами таких помилок можуть бути: арифметичні чи граматичні помилки в записі облікових даних;
випадковий пропуск чи неправильне уявлення про окремі факти; неправильні покази вимірювальних приладів; відхилення від правил здійснення контролю за діями посадових осіб при проведені первинного обліку, складані звітності та ін.
Мета цього нормативу -
визначити відповідальність аудитора за викриття перекручень, що є результатом обману або помилки, при проведені аудиту фінансової інформації, а також подати керівництву відомості про процедури, які аудитор повинен виконати для розкриття обману або помилок.
Тому по виявлених аудитором порушеннях необхідно:
відобразити суть обману чи помилки з посиланням на порушення конкретного закону, постанови КМУ, відомчих інструкцій або наказів та інших нормативних документів;
показати якими документами, довідками, розрахунками, записати в облікових регістрах чи показниками звітності підтверджені дані порушення;
виявити хто допустив помилку чи обман (вказати прізвище, імя та по-батькові і займану посаду);
з даних посадових осіб одержати пояснення по обґрунтуванню виявлених порушень;
вказати з чієї вказівки або дозволу здійснено порушення чи злочин (вказати прізвище, імя та по-батькові і займану посаду) і як було дано це розпорядження;
коли і де допущено порушення (дата, період асу, назва структурного підрозділу);
як здійснено помилку чи обман і чим вони викликані (мета, причини, умови).
розмір заподіяного матеріального збитку та інші наслідки. 2; Багато фактів порушень викликають на практиці в результаті неправильних арифметичних дій при здійснені різних вирахувань. Ці факти обману і помилок приводять до перекручувань даних про