Загальна педагогіка
Реферат - Педагогика
Другие рефераты по предмету Педагогика
го процесу, складання різноманітних видів планів роботи. - здійснення, який містить такі важливі елементи, як розяснення і усвідомлення цілей і завдань діяльності, реалізацію вибраних, методів, засобів і форм діяльності, забезпечення взаємодії всіх субєктів педагогічного процесу, створення сприятливих умов для навчання і виховання, стимулювання вихователями активності вихованців, здійснення оперативного контролю, налагодження зворотного звязку, внесення коректив у роботу;
- аналіз результатів педагогічного процесу передбачає визначення ступеня розвязання поставлених завдань, визначення причин недоліків у педагогічному процесі та шляхів їх усунення.
Рушійними силами педагогічного процесу є суперечності: зовнішні, тобто суперечності між педагогічним процесом та іншими соціально-економічними процесами і внутрішні, властиві самому процесу. Основними можна вважати суперечності:
- між новими потребами та інтересами вихованців і рівнем готовності останніх до їх реалізації, що визначається досягнутою культурою діяльності і людських відносин;
- між вимогами, які ставляться до вихованця, та соціальним досвідом і. можливостями задовольнити ці вимоги.
14. Учіння система пізнавальних дій учнів, спрямованих на розвязання навчально-виховних завдань.
Розрізняют два типових варіанти дій учнів: під керівництвом учителя, і самостійно.
Коли навчально-пізнавальна діяльність учнів відбувається під керівництвом учителя, в ній можна виділити такі дії учнів: прийняття мети й завдань, поставлених учителем; формування мотивів діяльності; здійснення, регулювання та аналіз своїх дій разом з учителем. Коли відбувається самостійне учіння, то учень сам планує завдання, вибирає засоби для його виконання, здійснює самоконтроль та самоаналіз власної діяльності.
Дія - це зовнішній прояв діяльності. Навчальна діяльність супроводжується внутрішнім процесом засвоєння учнями знань.
Процес засвоєння знань включає в себе такі ланки: сприймання, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення, застосування на практиці.
Сприймання - це відображення в свідомості людини окремих
властивостей предметів і явищ, що в даний момент діють на органи чуття. Розрізняють безпосереднє (чуттєве) і опосередковане (раціональне) сприймання. На основі безпосереднього сприймання в намяті створюються образи предметів, явищ, процесів; раціонального - уявлення.
Розуміння - встановлення звязків між явищами і процесами, зясування їхньої будови, складу, призначення, розкриття причин явищ і подій, мотивів вчинків літературних героїв чи історичних осіб, пояснення змісту тексту, смислу окремих слів.
Осмислення - розкриття більш глибоких звязків між окремими елементами цілого, більш глибоке порівняння, аналіз цих звязків. У школярів на цьому етапі зявляється власне ставлення до вивченого, печатки переконання, уміння доводити справедливість висновків.
Узагальнення виділення і обєднання загальних, суттєвих рис предметів і явищ. На основі узагальнень формуються поняття, закони, ідеї, теорії. Узагальнення не обовязково завершує засвоєння. Закони, визначення, правила можуть даватись і на початку вивчення теми. При узагальненні навчального матеріалу вчителю слід звертати увагу на найважливіші ознаки предметів і явищ.
Закріплення - неодноразове відтворення матеріалу, що вивчається, в цілому і по частинах, повторне осмислення. Здійснюється воно шляхом, заучування деяких основних фактів, визначень, звязків, способів доведення, шляхом, відтворення деяких особливо важливих елементів вивчення матеріалу, узагальнень і висновків, виконання письмових і лабораторних вправ. В основі закріплення лежить психологічний процес запамятовування - накопичення і збереження в памяті інформації та вражень для практичного їх відтворення.
Застосування - забезпечення глибини, міцності, усвідомленості, дієвості знань, умінь і навичок. Досягається на практиці різноманітними вправами. Особливе значення для повноцінного застосування мають міжпредметні звязки, вирішення різних життєвих задач, де доводиться використовувати комплекс знань з різних навчальних предметів.
Ефективність засвоєння знань, умінь і навичок залежить від:
- мотивації учіння;
- рівня розвитку емоційної сфери учнів (здатності на. емоційні переживання);
- правильної організації спілкування;
- розвитку самостійності та творчої активності учнів.
Мотивація - це процес формування і закріплення у школярів позитивних мотивів навчальної діяльності. Мотивами у психології називають внутрішні імпульси, що збуджують людину до діяльності.
Зовнішні імпульси називають стимулами. Правильно підібрані стимули сприяють формуванню позитивних мотивів. В.А.Онищук класифікує мотиви за основною цілеспрямованістю навчально-виховного процесу в школі на соціальні, пізнавальні, професійно-цїннісні.
Для стимулювання процесу формування в учнів позитивних мотивів учіння вчителю необхідно: - захоплююче викладати навчальний матеріал, звертатись до емоцій школярів, викликати у них радість, здивування, сумнів; - включати учнів у самостійний пошук; - створювати ситуації успіху школярів у навчальній діяльності; - створювати ситуації затрудненяя (проблемні ситуації) для розвитку самостійного мислення, кмітливості