Загальна патологiя органiв дихання
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти та науки УкраСЧни
Вищий навчальний заклад Вiдкритий мiжнародний унiверситет розвитку людини УкраСЧна
Горлiвський регiональний iнститут
Реферат
з диiиплiни: Патологiя
на тему:
Загальна патологiя органiв дихання
2009
Змiст
1. Гострi пневмонiСЧ
2. Хронiчнi пневмонiСЧ
3. Емфiзема легень
4. Рак легень
5. Плеврит
6. Пневмоторакс
7. Дихальна недостатнiсть
1. Гострi пневмонiСЧ
Гостра пневмонiя це запальний процес iнфекцiйноСЧ природи з переважним ураженням альвеол. Найчастiшими збудниками пневмонiСЧ СФ пневмококи. Захворювання можуть викликати також стафiлококи, стрептококи, кишкова паличка, респiраторнi вiруси та iн.
Передумовою для виникнення пневмонiй можуть бути рiзнi фiзичнi та хiмiчнi фактори, якi мають безпосереднiй подразнювальний вплив на слизову оболонку бронхiального дерева, i можуть призвести до бронхоспазму, набряку легень, явищ емфiземи чи ателектазу. РЖнфекцiя найчастiше проникаСФ в легеневу тканину шляхом iнгаляцiСЧ збудникiв i аспiрацiСЧ вмiсту носоглотки, рiдше гематогенним шляхом iз вогнищ iнфекцiСЧ.
За клiнiко-морфологiчними ознаками гострi пневмонiСЧ подiляють на крупознi (частковi), вогнищевi (бронхопневмонiСЧ) та промiжнi (iнтерстицiальнi).
Класичний опис крупозноСЧ пневмонiСЧ включаСФ 4 послiдовних стадiСЧ.
1. Стадiя приливу. ХарактеризуСФться гiперемiСФю легеневоСЧ тканини, порушенням прохiдностi капiлярiв, наростанням запального набряку. В набряковiй рiдинi визначаСФться значна кiлькiсть мiкроорганiзмiв. Ця стадiя триваСФ вiд 12 год до 3х дiб.
- Стадiя червоного опечiнкування. Внаслiдок дiапедезу формених елементiв кровi (в основному еритроцитiв) i ексудацiСЧ бiлкiв плазми (перш за все фiбриногену) в альвеоли i дрiбнi бронхи уражена дiлянка легенi стаСФ безповiтряною, щiльною, червоного кольору, з характерною зернистiстю на розрiзi. Тривалiсть цiСФСЧ стадiСЧ вiд 1-СЧ до 3х дiб.
- Стадiя сiрого опечiнкування. Альвеоли заповнюються великою кiлькiстю лейкоцитiв (еритроцити зустрiчаються вiдносно рiдко, тому легеня на розрiзi маСФ сiро-жовтий колiр), зберiгаСФться виражена зернистiсть. Тривалiсть стадiСЧ вiд 2х до 6ти дiб.
- Стадiя розрiшення. ХарактеризуСФться поступовим розчиненням фiбрину. При повному розсмоктуваннi ексудату легеня стаСФ мякою, але еластичнiсть СЧСЧ повнiстю не вiдновлюСФться. Тривалiсть цiСФСЧ стадiСЧ залежить вiд поширеностi процесу, проведеного лiкування, особливостей реактивностi органiзму, вiрулентностi збудника.
При вогнищевих пневмонiях запальний процес охоплюСФ часточки або групи часточок в межах одного або декiлькох сегментiв. Оскiльки процес часто починаСФться з бронхiв, вогнищевi пневмонiСЧ називають також бронхопневмонiями. В ураженiй легенi спостерiгаСФться чергування вогнищ запалення з темними дiлянками ателектазу i свiтлими зонами замiсноСЧ емфiземи, що надаСФ легенi характерного строкатого вигляду. Ексудат найчастiше маСФ серозний характер, проте може бути гнiйним, геморагiчним або змiшаним. На вiдмiну вiд крупозноСЧ пневмонiСЧ, фiбрин в ексудатi вiдсутнiй або вмiст його незначний.
Промiжнi (iнтерстицiальнi) пневмонiСЧ характеризуються розвитком запального процесу в стромi легень.
2. Хронiчнi пневмонiСЧ
Хронiчна пневмонiя запальний процес у легеневiй тканинi, що виникаСФ як наслiдок невилiкуваноСЧ гостроСЧ пневмонiСЧ i характеризуСФться тривалим перебiгом iз перiодами загострень i ремiсiй.
Основним фактором виникнення хронiчноСЧ пневмонiСЧ СФ невилiкувана гостра пневмонiя. Причинами переходу гострих пневмонiй у хронiчнi СФ змiни характеру мiкрофлори, зниження iмунологiчноСЧ реактивностi макроорганiзму, неадекватне лiкування.
У розвитку хронiчноСЧ пневмонiСЧ особливого значення набуваСФ порушення дренажноСЧ функцiСЧ бронхiв внаслiдок спазму, деформацiСЧ, метаплазiСЧ миготливого епiтелiю. В результатi цього порушуються механiзми, що вiдповiдають за самоочищення легень, виникаСФ затримка слизово-гнiйних секретiв у бронхiальному деревi, утворюються дрiбнi ателектази легеневоСЧ тканини, що сприяСФ розвитку автоiнфекцiСЧ та прогресуванню запального процесу.
В ураженiй частинi легенi розвиваСФться пневмосклероз, внаслiдок чого вона ущiльнюСФться, виявляються ознаки ендобронхiту, бронхи деформуються, нерiдко розвиваються бронхоектази. В сусiднiх дiлянках маСФ мiiе вiкарна (замiсна) емфiзема.
3. Емфiзема легень
Термiном емфiзема легень (вiд грецького emphysae вдувати, роздувати) називаються патологiчнi процеси в легенях, що характеризуються пiдвищеним вмiстом повiтря в легеневiй тканинi.
Розрiзняють первинну i вторинну емфiзему. В розвитку первинноСЧ емфiземи значну роль вiдiграють спадковi фактори, зокрема, спадковий дефiцит ферменту альфа1антитрипсину. Вторинна емфiзема зустрiчаСФться частiше, СЧСЧ причиною СФ хронiчнi обструктивнi захворювання легень (гострi та хронiчнi бронхiти, бронхiальна астма тощо).
До розвитку емфiземи легень призводять фактори, що пiдвищують бронхiальний та альвеолярний тиск i викликають здуття легень (тривалий кашель, перенапруження апарату зовнiшнього дихання у склодувiв, музикантiв, що грають на дух