Загальна патологiя органiв дихання
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
iйснюСФ слабкi дихальнi рухи, зворотнi здоровiй легенi. В результатi цього рiзко зменшуСФться глибина дихання, порушуСФться легенева вентиляцiя i розвиваСФться гiпоксiя.
Клапанний пневмоторакс виникаСФ при такому видi каналу рани або пошкодження легенi, коли повiтря входить у плевральну порожнину, але вийти з неСЧ не може, тому що канал рани пiд час видиху прикриваСФться тканинами СЧСЧ краСЧв (при зовнiшньому клапанному пневмотораксi) або тканиною легенi (при внутрiшньому клапанному пневмотораксi). В результатi цього в плевральнiй порожнинi накопичуСФться повiтря, тиск в нiй поступово зростаСФ, що призводить до розвитку напруженого пневмотораксу, який супроводжуСФться стисненням легенi, вен середостiння, змiщенням середостiння в здоровий бiк, важкими розладами дихання i гемодинамiки.
7. Дихальна недостатнiсть
Дихальна недостатнiсть це типовий патологiчний процес, що розвиваСФться внаслiдок порушення зовнiшнього дихання, при якому не забезпечуСФться пiдтримання газового складу артерiальноСЧ кровi, адекватного потребам органiзму, у станi спокою або пiд час фiзичного навантаження. З цього випливаСФ, що недостатнiсть дихання може призвести до гiпоксiСЧ та газового ацидозу навiть у станi спокою або обмежити можливостi органiзму щодо виконання фiзичноСЧ роботи.
Основний механiзм розвитку недостатностi дихання базуСФться на порушеннi процесiв вентиляцiСЧ. Альвеолярна вентиляцiя полягаСФ в регулярному оновленнi альвеолярних газiв вiдповiдно до потреб органiзму. КожноСЧ хвилини в станi спокою в альвеолярний простiр входить 4,55л повiтря, завдяки чому й оновлюСФться газовий склад альвеол. У цьому процесi беруть участь центральна нервова система (дихальний центр головного мозку i мотонейрони спинного мозку), периферичнi нерви, верхнi дихальнi шляхи, грудна клiтка та легенi. Розлад функцiй в однiй iз вказаних ланок може спричинити порушення альвеолярноСЧ вентиляцiСЧ.
Так, порушення функцiСЧ дихального центру може призвести до зменшення глибини, частоти дихання, до рiзних видiв перiодичного дихання (див. Розлади зовнiшнього дихання) i як наслiдок до розвитку дихальноСЧ недостатностi.
Функцiя мотонейронiв спинного мозку, що iннервують дихальнi мязи, може бути порушена при розвитку пухлин у спинному мозку, полiомiСФлiту.
Розлади вентиляцiСЧ можуть виникнути в разi ушкодження нервiв, що РЖннервують дихальнi мязи (запалення, травма), утруднення передачi мязам нервового iмпульсу (при мiастенiСЧ, ботулiзмi), розладу функцiСЧ дихальних мязiв при СЧх запаленнi чи дистрофiСЧ.
Усi патологiчнi процеси, що обмежують рухливiсть грудноСЧ клiтки, зменшують розтягнення легень i порушують альвеолярну вентиляцiю. До них належать деформацiСЧ ребер i хребетного стовпа, аiит, метеоризм, ожирiння, травми тощо.
Вентиляцiя альвеол може змiнюватись при ураженнi легеневоСЧ тканини i повiтроносних шляхiв. Залежно вiд механiзмiв, що спричинюють порушення вентиляцiСЧ, розрiзняють два види легеневоСЧ недостатностi обструктивну i рестриктивну.
Обструктивна недостатнiсть дихання виникаСФ внаслiдок звуження повСЧтроносних шляхiв та пiдвищення опору руховi повiтря. Перешкоди руховi повiтря можуть виникати як у верхнiх дихальних шляхах, так i в нижнiх.
Причинами звуження просвiту дихальних шляхiв можуть бути стороннi предмети чи рiдини в СЧх просвiтi (блювотнi маси, харкотиння, вода); потовщення стiнок дихальних шляхiв внаслiдок запального набряку чи пухлинного процесу; спазм мязiв; стиснення стiнок дихальних шляхiв ззовнi (пухлина в навколишнiх тканинах, збiльшення сусiднiх органiв).
Внаслiдок звуження просвiту дихальних шляхiв утруднюються i подовжуються як вдих, так i видих, значно зростаСФ навантаження на дихальнi мязи. Постiйне напруження мязiв у спокоСЧ обмежуСФ можливостi подальшого збiльшення хвилинного обСФму дихання пiд час фiзичного навантаження.
Рестриктивна недостатнiсть дихання повязана зi змiною вентиляцiСЧ альвеол внаслiдок зменшення розтягування легень (вiд лат. гезiгiсiiо обмеження, зменшення), що призводить до обмеження СЧх здатностi розправлятися. Щоб компенсувати це i досягти потрiбноСЧ змiни обСФму легень пiд час вдиху, затрачаСФться бiльша робота дихальних мязiв. Тому дихання стаСФ утрудненим, особливо пiд час фiзичного навантаження.
Змiну розтягування легень можуть спричинити такi патологiчнi стани:
- Запальнi та застiйнi явища в легенях.
- Надмiрне розростання сполучноСЧ тканини на мiii паренхiматозних елементiв фiброз легень.
- Порушення сурфактантноСЧ системи легень.
- Ателектаз патологiчний процес, при якому припиняСФться вентиляцiя альвеол i вони спадаються внаслiдок розсмоктування в них повiтря.
Недостатнiсть дихання СФ однiСФю з причин розвитку гiпоксiСЧ та ацидозу.
Серед iнших причин гiпоксiСЧ можна назвати зниження парцiального тиску кисню у вдихуваному повiтрi (типовим прикладом СФ гiрська хвороба), зменшення кисневоСЧ СФмностi кровi, наприклад, при анемiСЧ, мiiевi i загальнi порушення кровообiгу, порушення у системi утилiзацiСЧ кисню (класичним прикладом СФ
РЖнактивацiя дихальних ферментiв при отруСФннi цiанiдами).
Список лiтератури
1. Болезни органов дыхания/ Под ред. Н.Р.Палеева. М.: Медицина, 1990. 384с.
2. КоровкинВ.С.Лечение болезней бронхов и лёгких. Минск: Беларусь, 1996. 176с.
3. Общая патология человека. Руководство для врачей. Т. 1 и 2. Под ред. А.И.Струкова, В.В.С?/p>