Завоювання Київської Русі монголо-татарами
Информация - История
Другие материалы по предмету История
не останню роль у цьому процесі відіграла масова міграція еліти південних князівств (боярства, міського патриціату, церковної ієрархії) та кваліфікованих ремісників спочатку до Володимира, а потім до Москви. 2. Консервація та поглиблення феодальної роздрібненості. 3. Поступове витіснення у відносинах між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження стосунків підданства. Особливо дія і наслідки цієї тенденції були помітні у Північно-Східній Русі, де вплив монголо-татар був одним з найвідчутніших. Як відомо, васалітет це середньовічна система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших (сеньйорів). Принцип васалітету допускав певні права та привілеї для різних верств населення, що певною мірою обмежувало свавілля монарха. Саме права і свободи, що базувались на васалітеті, в подальшому і лягли в основу європейської правової системи, сприяли формуванню буржуазних відносин. З приходом на Русь монголо-татар принцип васалітету активно витісняється відносинами підданства. Цьому процесу сприяли такі фактори: по-перше, зіткнення князів з монгольською моделлю управління державою надовго закарбувало в їх генетичний код сам дух імперії абсолютну покірність підданих та безмежну владу правителя. В обмін на власний суверенітет в Орді разом з ярликом князь фактично одержував необмежену владу над своїми підданими. По-друге, після загибелі значної частини феодальної еліти, яка була опорою і уособленням васальних відносин, на північному сході складаються умови для формування нової знаті (посадників, тіунів, мечників), що зростали вже на ґрунті підданства. В подальшому саме система підданства стала основою для формування Російської імперії з абсолютною владою монарха. 4. Зумовлене монголо-татарським ігом послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що у XIVXV ст. південні та західні руські землі опиняються у складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська земля залишаються під владою Орди. Внаслідок цього фактично розпадається єдина давньоруська народність і починають активно формуватись українська, білоруська та російська народності.
Висновки
Отже як висновок хотілося зазначити, що на нашу думку питання захоплення монголо-татарами Київської Русі залишається білою плямою в історії. Хоча з одного боку за значний проміжок часу було накопичено великий пласт фактичного матеріалу з даної проблематики, однак останніми роками сучасні дослідники (зокрема російські - Буніч І, Бушков О.) ставлять під сумнів сам факт вторгнення на Русь Батия. Так, в своєму дослідженні “Россия, которой не было”, Бушков О. на основі залучення історичних джерел, а також сучасних досліджень виклав новий погляд на дану проблематику. Наприклад, він зазначає, що ніяких походів монголо-татари на Русь не здійснювали, що хан Батий це ніхто інший як Олександр Невський, який найняв як додаткові військові формування монголо-татар (не в такій кількості як офіційно прийнято вважати) і залучив до новгородської раті і разом з ними проводив насильницьке приєднання руських князівств до Новгородського князівства.
Таким чином, які б нові теорії не висували дослідники, дане питання ще довго буде привертати увагу як вчених, публіцистів, так і просто тих, хто цікавиться вітчизняною історією.
Список використаної літератури
- Бойко О. Історія України. К., 1997.
- Бушков О. Россия, которой не было. М., 2000.
- Далай Ч. Монголия в XIIIXIV веках. - М., 1983.
- Кульпин Э.С. Золотая Орда. - М., 1998.
- Субтельний О. Україна. Історія. К., 1995.
- Уолкер С.С. Чингисхан. - Ростов-на-Дону, 1998.