Життєвий і творчий шлях Володимира Сосюри

Информация - Литература

Другие материалы по предмету Литература

Міністерство освіти України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з української літератури на тему:

"Життєвий і творчий шлях Володимира Сосюри"

 

 

 

учениці 11-А класу

ЗОШ 1-3 ст. №4

Капнік Галини

 

 

 

 

 

 

м. Словянськ

2008

Талановитий і справжній, інколи курйозний, завжди експансивний і щирий, Володимир Сосюра належить до поетів, за якими ходить популярність, яких знає, визнає і вітає "масовий", "широкий" читач.

Микола Зеров, 1925 рік.

 

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве на Донеччині в робітничий родині. В одній із біографічних нотаток поет писав: "Дід мій (по батькові) селянин, з волі свого поміщика скінчив штейгерську школу. Він часто з неї тікав, але з наказу пана прикажчик відносив його у мішку назад. Батько мій також учився в цій же штейгерській школі, але не кінчив її. Він писав вірші й малював. Мати моя дочка заможного селянина з Камінного Броду (Луганська)".

Батько був невдаха, часто міняв фах: працював чорноробом, будівельником, землеміром, учителем, раз у раз переїжджав з місця на місце (Харків, Воронеж. Кавказ).

Дитячі роки поета проминули в селі Третя Рота (нині с. Верхнє), поблизу Лисичого (Лисичанська). Мальовнича природа, серед якої виріс хлопець. впливала на майбутнього поета, розвивала його естетичне почуття.

Початкову освіту Сосюра здобув у цьому ж селі у двокласній (з пятирічним навчанням), так званій "міністерській" школі. Вчився добре. У другому класі одержав похвальний лист і зібрання творів Гоголя.

Батько помер рано, і Володя "пішов у люди" працював на шахті, на содовому заводі, на телефонній станції, наймитував у місцевих багатіїв. Деякий час учився в нижчій сільськогосподарській школі на станції Яма.

У цей час цікавиться літературою, зачитується лірикою Лермонтова, Пушкіна, Некрасова, Надсона. Із українських поетів слід передусім назвати Шевченка, близького Сосюрі своєю задушевністю, ліризмом.

Юнакові хотілось і свої думки, почуття виявити у віршованій формі. З чотирнадцяти років пише вірші, спершу російською мовою. На жаль, ранні твори Сосюри нам невідомі.

Коли відбулася Велика Жовтнева соціалістична революція й на Україні почалася запекла громадянська війна, поет не зміг одразу її зрозуміти, визначити, де свої, а де чужі. На початку громадянської війни був козаком петлюрівської армії та в 1918 1920 брав участь в українських визвольних змаганнях. Пізніше воював у Червоній армії, брав участь у боях проти петлюрівців, білополяків, махновців.

У травні 1920 року в житті поета відбулася знаменна подія його прийняли до Ленінської Комуністичної партії. Закінчивши військово-політичні курси при політвідділі 14-ї армії, він став політпрацівником. Сосюра починає широко друкувати свої вірші.

1921 року Володимир Сосюра демобілізувався з армії та оселився в Харкові, тоді столиці України.

Спочатку він працював інструктором преси в ЦК Компартії України, а 1922 року вступив до Комуністичного університету імені Артема. Наступного року став студентом робітничого факультету при Харківському інституті народної освіти (1923 1925). Належав до літературних організацій "Плуг", "Гарт", ВАПЛІТЕ, ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників).

1921 року побачила світ перша збірочка Володимира Сосюри "Поезії" (Всеукраїнське державне видавництво, Суми). Книжечка була надрукована на газетному папері, у благенькій обкладинці, маленька (лише чотирнадцять сторінок). Але тут у мініатюр весь майбутній Сосюра.

Сосюра відразу посів в українській поезії одне із чільних місць. Це місце йому забезпечили великий природний талант, працьовитість, комуністична партійність, що виявилась передусім у відтворенні подій громадянської війни

Найвидатнішим явищем ранньої поезії Сосюри була поема "Червона зима", що ввійшла вже до першої збірки. Завдяки революційному пафосові, ліричній щирості й задушевності "Червона зима" житиме у віках як перлина радянської поезії, всієї української класики.

До теми громадянської війни Сосюра не раз повертатиметься й пізніше, бо це були й справді вікопомні події. Але життя невблаганно висувало все нові й нові теми, на які відгукувався поет. Після розгрому інтервентів і внутрішньої контрреволюції настав період мирного будівництва, відбудови зруйнованого народного господарства.

Творчий шлях Володимира Сосюри був нерівним, а в окремі періоди життя драматичний і навіть близький до трагізму. В його ранній поезії відображені суперечності тієї доби: типова для українського інтелігента 20-х років неможливість поєднати відданість революції з почуттями національного обовязку. Яскравим прикладом такої боротьби у поетичному серці Сосюри є вірш "Два Володьки" (1930) зі збірки "Серце" (1931):

 

Довго, довго я був із собою в бою…

Обсипалось і знов зеленіло в гаю,

Пролітали хвилини, як роки…

Рвали душу мою

Два Володьки в бою;

І обидва, як я, кароокі,

І обох ще незнаний, невиданий хист, -

Рвали душу мою

Комунар

І червоний фашист.

 

Попри всі заборони, у творчості Сосюри того часу потужно пробивається мотив українського патріотизму, що обумовило на початку 30-х років конфлікт поета з комуністичною партією, членом якої він був від 1920 року. На тлі го