Естетичне виховання школярів
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
°ку. У вирішенні цих питань істотне місце відводиться грі У ляльковому ательє, де на прикладі ляльок діти обговорюють, як треба одягатися, що таке краса і скромність в одязі, гарний смак.
Малюки дуже люблять яскраві ранки і свята, що присвячуються чистоті й охайності. Так, у школах Харківської області проводяться свята чистоти і здоровя дітей під назвою В гостях у Мийдодіра. Під час цих свят інсценується твір К. Чуковського Мийдодір, учні розгадують загадки, наводять прислівя про чистоту і охайність, читають вірші, співають пісень, беруть участь у костюмованому параді речей.
Першорядне місце у системі роботи по вихованню культури поведінки займає вироблення в учнів навичок і звичок культури спілкування з людьми, поведінки у сімї, на вулиці та у громадських місцях. При цьому важливе значення має виховання культури мови, прищеплення способів правильної поведінки за столом, у кіно та театрі, на вулиці, у транспорті, правил поведінки з старшими і малюками, з старими і хворими, з сусідами по квартирі та з членами сімї.
Для того, щоб діти запамятали зміст правил і постійно дотримувалися їх у повсякденному житті, широко застосовуються бесіди й практичні заняття па теми: Як зявилися правила поведінки? Хто їх придумав, навіщо? Поважай старших, Бережи свій і чужий час, Що значить піклуватися про людей які тебе оточують та ін.
Істотну роль у засвоєнні учнями правил культури поведінки відіграють рольові ігри. Навичок піклування про малюків школярі набувають, беручи участь у шефській роботі в дитячому садку та у грі Дитячий садок; навичок спілкування з дорослими, а також з людьми, які потребують допомоги, в іграх У лікарні, Ми їдемо в трамваї, Я мамина помічниця, Ми у театрі, навичок поведінки на вулиці в іграх Світлофор, Червоний, жовтий, зелений, Ми пішоходи тощо.
Важливе значення для виховання культури поведінки має поступове вироблення в учнів звички постійно дотримуватися конкретних правил моральної поведінки.
Ці правила ґрунтуються на простих нормах моральності, як наприклад: допомагай іншим, не будь жадібним, не відмовляйся від доручень, поводь себе ввічливо з товаришами, із старшими.Порушення цих норм суворо засуджується колективом.
Чіткість колективних вимог, їх доступність для учнів цієї вікової групи, постійна правильна реакція колективної думки на їх порушення роблять їх важливим засобом виховання культури поведінки школярів не на словах, а на ділі.
Успіх в роботі з молодшими школярами по прищепленню їм навичок і звичок культури поведінки можливий лише тоді, коли одночасно з виховною роботою в дитячому колективі ведеться розяснювальна робота з батьками, спрямована на те, щоб навички, які прищеплюються учням у школі, закріплювалися вдома.
Необхідно на батьківських зборах, заняттях університету для батьків провести цикл бесід, наприклад, за такою тематикою: Поведінка батьків у сімї головний фактор успішного морального виховання дитини, Про вироблення в учнів культури спілкування з дорослими і товаришами, Культура мови, Виховання ввічливості, точності й обовязковості, Формування у дітей навичок особистої гігієни та охайності, Про поведінку учнів на вулиці та в громадських місцях, Правила поведінки та обовязки дитини у сімї.
2.3. Значення засобів народної педагогіки у вихованні культури поведінки молодших школярів.
Під культурою поведінки учнів початкових класів необхідно розуміти звичну систему дій і вчинків, притаманних дитині, в яких відображаються позитивні мотиви її поведінки та сукупність уявлень і знань про норми моралі. З огляду на це, виділяємо такі компоненти поняття культури поведінки: інтелектуальний, емоційний, діяльнісно-практичний.
В основі реалізації завдань виховання культури поведінки, на мою думку, має лежати синтез загальнолюдського досвіду і моральних цінностей та особливостей українського менталітету. Тому необхідно звертатися до джерел української народної педагогіки, в яких нагромаджений досвід народу щодо виховання та навчання дітей, його погляди на мету, завдання й методи виховання молодого покоління, традиційні для українців форми та засоби виховного впливу. На основі багатовікового досвіду українців склалися народна філософія, мораль, система знань і вірувань, які й утворили основу української народної педагогіки. Педагогічні знання та вміння народу сконцентровані в українському фольклорі, традиціях, звичаях та обрядах, що можна використовувати як засоби виховного впливу на учнів початкових класів.
Так, у народних прислівях, казках, легендах чітко сформульований ідеал виховання, визначено моральні якості, притаманні вихованій людині. В прислівях зібрані конкретні правила культурної поведінки, викладені в дотепних формах, що полегшує їх усвідомлення молодшими школярами. Українські народні казки містять відомості про форми та способи культурної поведінки, а також про наслідки порушень визначених норм. Іншими словами, можна сказати, що в прислівях, приказках, легендах, казках сконцентрований моральний зразок, вироблений українським народом. Виховна цінність народної гри полягає в тому, що в ігровій ситуації діти беруть на себе певні ролі і виконують ігрові дії. Це потребує усвідомленого дотримання визначених правил та норм поведінки. Внаслідок цього в учня, з одного боку, на