Енергетика та паливно-енергетичний баланс світу
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?робництва припадає на Південноафриканську Республіку). Ще 2% становить валовий показник Австралії та Океанії.
Серед окремих країн помітне виразне лідерство США. Японія, Росія, Китай відчутно поступаються, хоча також мають величезні обсяги виробництва електроенергії. Наступна група країн ФРН, Канада, Франція, Великобританія, Бразилія, Індія, Італія й Україна також є значними виробниками. У названій дюжині країн зосереджено більш як світового виробництва електроенергії.
Але більш цікавим для співставлень є показник виробництва електроенергії на душу населення (у середньому по світу 2,2 тис. кВт•год на особу за рік). Лідирує в цьому випадку Норвегія (28,03 тис. кВт•год/рік), другою є Канада (18,73 тис. кВт•год/рік), третьою Ісландія (18,48 тис. кВт•год/рік). Далі йдуть Швеція (16,20 тис. кВт•год/рік), Кувейт (13,76 тис. кВт•год/рік); США (13,59 тис. кВт•год/рік), як бачимо, лише на 6 місці. Наступні позиції займають Фінляндія, Катар, Нова Зеландія, Австралія. Японія опиняється лише на 15 місці, ФРН на 21-му, Росія на 25-му. Україна з показником 3,47 тис. кВт•год/рік займає 47 місце у світовій ієрархії. Наступне 48 місце за Польщею. Останні місця світової ієрархії займають Беліз, Гамбія, Мавританія, Чад, Малі.
Загалом доіндустріальні країни (особливо африканські) мають низькі показники. Досі в світі майже 2,1 млрд. осіб не має можливості користуватися електроенергією навіть для освітлення житла.
Структура виробництва електричної енергії (за типами електростанцій) відображена на рис. 5.3.
Рис. 5.3. Структура світового виробництва електроенергії
Як бачимо, провідні позиції у виробництві електроенергії належать тепловим електростанціям (ТЕС), особливо тим, що працюють на вугіллі. ТЕС, що працюють на мазуті, розташовуються переважно поблизу нафтопереробних заводів, газові ТЕС на трасах газопроводів. Загалом ТЕС екологічно дуже шкідливі, особливо вугільні.
Звичайно, що існують серйозні територіальні відмінності в структурі виробленої електроенергії. В Латинській Америці на гідроелектростанціях (ГЕС) виробляється електроенергії, а у Європі найвища в світі частка атомних електростанцій (АЕС).
Різниця між окремими країнами ще більш суттєва. Наприклад, у Парагваї на ГЕС виробляють 99,9% електроенергії, в Норвегії 99,5%, Бразилії 92,5%. Натомість у Франції більше 75% електроенергії отримують на АЕС, а у Литві навіть 80%. ПАР встановила світовий рекорд за часткою вугільних ТЕС в електробалансі 90%.
Частина теплових станцій представлена теплоелектроцентралями (ТЕЦ), які крім електроенергії виробляють тепло і пару (за рахунок цього коефіцієнт корисної дії зростає практично вдвічі до 70%). Якщо ТЕС будуються в районах споживання електроенергії або поблизу джерел сировини, то ТЕЦ розміщуються виключно поблизу значних споживачів своєї продукції великих і надвеликих міст.
Гідроелектростанції виробляють найдешевшу за собівартістю електроенергію, використовуючи при цьому відновні ресурси та не забруднюючи водний і повітряний басейни. Щоправда, мають вони і недоліки: будівництво ГЕС є досить тривалим в часі та капіталомістким, водосховища затоплюють значні території, порушується гідрологічний режим річок.
Сумарна встановлена потужність всіх ГЕС світу перевищує 300 млн. кВт. Найпотужнішою на даний момент є бразильсько-парагвайська ГЕС Ітайпу (12 млн. кВт), що збудована на річці Парана. Будівництво гідровузла Санься (Три ущелини) у Китаї на річці Янцзи приведе до створення водосховища площею більше 1 тис. км2 з обсягами води у 40 млрд. м3, це дозволить функціонувати ГЕС потужністю 18,2 млн. кВт. Доведеться відселити майже 2 млн. осіб, перенести низку цінних історико-архітектурних памяток.
Для покриття пікових навантажень в енергосистемах багато країн останнім часом стали активно будувати гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС). ГАЕС є одночасно і споживачами електроенергії (вночі закачують воду у верхній басейн), і виробниками її, а фактично вони перерозподіляють в часі надлишки електроенергії. Це дозволяє більш ефективно використовувати потужності електростанцій інших типів.
Атомна енергетика порівняно молода галузь електроенергетики, але вже встигла пережити декілька підйомів і спадів. Цикли підйому повязані з енергетичними кризами, відсутністю або вичерпанням власних енергоносіїв у багатьох високорозвинених країнах; спади повязані з успіхами енергозбереження, поширенням у світі ідей концепції сталого розвитку, а також з техногенними катастрофами (на кшталт Чорнобильської аварії).
Після аварії на Чорнобильській АЕС низка країн (Австрія, Італія, Польща, Швеція, Швейцарія) прийняла рішення про поступову повну відмову від використання атомної енергії. США, Росія, Великобританія суттєво скоротили свої атомно-енергетичні програми. Вчені-теоретики і практики-експлуатаційники стали більше уваги приділяти надійності реакторів і радіаційній безпеці (особливо в екстремальних умовах землетруси, тайфуни, теракти та ін.), а як наслідок здорожчало будівництво. Невирішеною залишається проблема трансмутації або довгострокового зберігання радіоактивних відходів.
Але глибока енергетична криза призвела до перегляду перспектив атомної енергетики. Знову запустили зупинені АЕС Литва і Вірменія. Нові енергоблоки вводять не тільки Франція, Китай, США, Росія, Японія, але й Україна. Сумарна потужність АЕС досягла 350 млн. кВт. Найпотужніша в світі АЕС Фу?/p>