Емпієма плеври та її різновиди
Контрольная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие контрольные работы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Емпієма плеври та її різновиди
Емпієма плеври це гнійне запалення вісцерального та парієтального її листків, що супроводжується накопиченням гною в плевральній порожнині.
Етіологія і патогенез
Причиною виникнення гострої емпієми плеври є запальні або гнійно-деструктивні процеси легень, гнійники черевної порожнини (вторинна емпієма плеври), відкриті й закриті пошкодження грудної стінки, а також, у поодиноких випадках, оперативні втручання на органах грудної клітки (первинна емпієма плеври).
У 88 % хворих зустрічається вторинна емпієма плеври. При цьому виникає фібринозний, ексудативний, а потім гнійний плеврит.
При гангрені легень, гнійному медіастиніті, піддіафрагмальному абсцесі стадія ексудативного плевриту надзвичайно короткотривала. Прогресування процесу призводить до переходу обмеженої емпієми плеври в поширену.
Макроскопічно плевра потовщена, покрита гноєм із точковими крововиливами. Мікроскопічно дифузно просякнута нейтрофілами. У випадках, коли емпієма набуває хронічного перебігу, в плеврі йде відкладання солей вапна, згущений гній інкапсулюється, іноді виникають нориці.
Класифікація
I. За етіологічним фактором:
Специфічна.
Неспецифічна.
II.За патогенетичним фактором:
Первинна.
Вторинна.
III.За клінічним перебігом:
Гостра.
Хронічна.
IV.За поширенням процесу:
Обмежена.
Поширена.
V.Деструкція легені:
Емпієма з деструкцією легеневої тканини.
Емпієма без деструкції легеневої тканини.
Піопневмоторакс.
VI.Сполучення із зовнішнім середовищем:
Закрита емпієма плеври.
Відкрита емпієма плеври:
а)бронхоплевральна нориця;
б)торакоплевральна нориця;
в)торакоплевробронхіальна нориця;
г)решітчаста легеня.
Клініка гострої емпієми плеври залежить від поширення процесу, реактивності організму та наявності ускладнень.
Біль є симптомом, що вказує на втягнення в процес плевральних листків. Інтенсивність його наростає залежно від глибини дихання та положення тіла.
Задишка виникає внаслідок накопичення гнійного вмісту в плевральній порожнині та виключення певної ділянки легеневої тканини з акту дихання. Вона прямо пропорційна кількості ексудату в плевральній порожнині.
Кашель є проявом запалення або гнійно-деструктивного процесу в легеневій тканині.
Підвищення температури тіла до 39-40 С, головний біль, безсоння, загальна слабість, втрата апетиту все це прояви інтоксикації.
Вимушене положення хворих та обмеження дихальних рухів треба трактувати як наслідок больового синдрому. При поширенні емпієми плеври відзначають пастозність грудної стінки, згладження міжреберних проміжків.
При пальпації послаблене голосове тремтіння з боку ураження.
Дані перкусії й аускультації залежать від поширення процесу та кількості гною в плевральній порожнині. При перкусії в місці локалізації ексудату можна визначити вкорочення звуку з косим верхнім контуром. Над ексудатом тимпаніт у звязку з ущільненням легеневої тканини. При аускультації дихання послаблене або відсутнє при великій кількості ексудату.
Рентгенологічна симптоматика обмеженої та поширеної емпієми наявність ексудату.
При обмеженій гострій емпіємі плеври наявне локальне інтенсивне гомогенне затемнення. Рентгенологічно виявляють такі локалізації обмеженої емпієми плеври:
апікальна;
парамедіастинальна;
пристінкова;
міждольова;
наддіафрагмальна.
Клініка обмеженої емпієми плеври залежить від локалізації процесу. Для верхівкової (апікальної) емпієми плеври, у звязку з втягненням у процес судинно-нервового пучка, характерний інтенсивний біль. У надключичній ділянці відзначають набряк мяких тканин. Дані перкусії й аускультації малоінформативні.
При пристінковій (паракостальній) емпіємі плеври больовий синдром більш виражений. Екскурсія легень обмежена. Вкорочення перкуторного звуку та різко ослаблене дихання можна відзначити в зоні ексудату.
При парамедіастинальній емпіємі плеври хворі скаржаться на біль у ділянці серця. При локалізації процесу у верхньому середостінні можливий синдром верхньої порожнистої вени. Фізикальні дані відсутні.
При базальній (наддіафрагмальній) емпіємі плеври пацієнти скаржаться на біль у підреберї, що посилюється при диханні та іррадіює в надключичну ділянку. В деяких випадках має місце іррадіація болю в епігастральну ділянку. При пальпації міжреберних проміжків і підреберя також може зявитись болючість.
Клінічний перебіг післяопераційної емпієми плеври залежить від характеру оперативного втручання (крайова резекція легені, лобектомія, пульмонектомія, операції на стравоході) й інфікування плевральної порожнини.
Клінічна симптоматика посттравматичної емпієми плеври залежить від величини пошкоджень грудної стінки легені, органів середостіння та ускладнень (нагноєння, гемоторакс).
Втягнення в гнійний процес легеневої тканини при гострій емпіємі плеври призводить до розплавлення її листків із виникненням бронхіальної або торакоплевральної нориці (прорив гнійника через грудну стінку).
Неадекватна санація емпіємної порожнини спричиняє виникнення хронічної емпієми плеври, решітчастої легені та плевро-генного цирозу легені.
Плевропневмонія, ускладнен