Експортні та імпортні операції сільськогосподарських підприємств
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ноді і про його низький професійний рівень виконання. Викликає подив також неумисність з періодом подачі бухгалтерської звітності -[88].
В своїй статті аналізуючи Закон Ю. Зінченко приводить такі позитивні сторони Закону:
удосконалення існування бухгалтерського обліку; встановлення єдиних правил складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, що дає можливість самостійно встановлювати форми, засоби та обсяги управлінського обліку; відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладено на керівника (власника) підприємства, а не на головного бухгалтера;
Негативними сторонами Закону автор вважає:
зберігається занадто багато прав і контролюючих функцій мінфіном і Держстатом та обмежується в рамках єдиний професійний орган - Методологічна рада; зовсім не регламентується права податкових адміністрацій; не визначені конкретні органи, що мають право здійснювати контроль за веденням бухгалтерського обліку; з прийняттям закону бухгалтерський облік у частині складання фінансової звітності є обовязковим. Таким чином обсяг і кількість обовязків бухгалтера зростуть, що збільшить ймовірність помилок -[52].
Важливе місце в удосконаленні бухгалтерського обліку в сільському господарстві займає автоматизація обліково-обчислювальних робіт.
Автор А.Г. Калас вважає, що з мікро ЕВМ індивідуального користування дозволяє перебудувати організацію і технологію ведення бухгалтерського обліку шляхом створення автоматизованих робочих місць бухгалтера -[57].
На сучасному етапі удосконалення управління і поліпшення якості економічної інформації сприяє використанню засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності і плануванні сільськогосподарського виробництва. Автоматизація облікове - планових робіт забезпечує високий рівень організації праці у сфері управління, дає змогу значно зменшити затрати часу на обчислення і розрахунки, створення умови для підвищення продуктивності праці -[72], зазначає Полковецький А.
В. Мосаковський в своїй роботі Про перспективи подальшого розвитку бухгалтерського обліку в Україні вважає, що ведення обліку підприємствами України має будуватись на єдиних засадах, тобто за національними стандартами, але з врахуванням потреб звітності. Тут потрібно виходити з того, що може бути обчислена повна собівартість продукції, якщо цього побажають підприємства конкретної галузі, що не суперечить ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Тим самим будуть створені умови, коли підприємства України зможуть подавати звітність за формами і в строки, затверджені відповідними органами -[66].
На думку Н.М. Гудзенко в своїй роботі Теоретичні основи організації системи бухгалтерського обліку, процес реформування облікової системи повинен здійснюватися поетапно, по мірі вдосконалення економічних відносин і законодавчої бази. Для розвязання проблем реформування системи обліку необхідно більше уваги приділяти розробці та впровадженню нових підходів до організації обліку процесів виробничої та комерційної діяльності. На даному етапі виникає проблема необхідності формування якісно нової моделі обліку, яка враховувала б специфіку аграрної сфери і могла бути використана як базова підприємствами різних форм власності -[46].
ІІ. Стан організації обліку зовнішньоторговельних операцій
2.1Загальні положення зовнішньоторговельних операцій
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є важливою та невідємною сферою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародного бізнесу здатна позитивно впливати на ефективність виробництва, його технічний рівень, якість вироблюваної продукції.
Вихід підприємства на зовнішні ринки сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств істотно впливає на підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні мікроекономіки, так і в масштабах усього національного господарства.
Необхідність використання зовнішньоекономічних звязків обумовлюється ще й тим, що різні регіони мають різні виробничі умови. Тому країни спеціалізуються на виробництві такої продукції, яка є дешевшою від зарубіжних аналогів.
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку кожної окремої країни та світового прогресу в цілому. Складовою такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність субєктів господарювання різних країн.
Зовнішньоекономічні звязки можна класифікувати за двома ознаками: за напрямком товарного потоку та за структурною ознакою.
За першою ознакою зовнішньоекономічні звязки поділяються на експортні (вивезення товарів із країни), імпортні (ввезення товарів до країни), транзитні (товаропотік іде через країну до інших держав).
За другою ознакою взаємозвязки з субєктами господарювання інших країн поділяються на такі види: зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні. Зовнішньоторговельні операції з товаром можуть здійснюватися в різних формах: купівля-продаж (безпосередній перехід права власності на товар від продавця до покупця), опосередкована торгівля (консигнаційні, дилерські, агентські операції тощо), зустрічна торгівля (бартер, компенсаційні угоди, зустрічні закупк