Економічны погляди І.Я. Франка
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?, а так само щоб усі фабрики та заводи належали б до тих робітників, що в них роблять..." При цьому, якщо спочатку Франко передбачає обовязкову неподільність землі та інших засобів виробництва у громадах, колективну працю й розподіл за її кількістю та які-стю, то пізніше він допускає різні типи господарства -" чи то індивідуальне, чи родинне, чи колективне" громадське", а також розподіл, при якому "щорічні зиски роз-ділювались би між членів спілки по мірі того як хто приступив до неї, з більшим чи меншим вкладом".
З часом все більшу увагу І. Франко приділяє й іншим формам кооперативних обєднань - "спілок господарських, промислових і торговельних", які разом з виборюванням державної допомоги в галузі страхування, нормування праці та заробітної плати тощо для промислових й рільничих робітників, а також інших заходів легальної боротьби в межах існуючої конституції повинні були служити поліпшенню умов народного розвитку. Саме на шляхах радикальних реформ бачить у кінці XIX - на початку XX ст. І. Франко перспективу вирішення соціального та на його основі й національного питань тощо, відбиваючи у своїх поглядах певною мірою й зміну курсу більшості європейської та зокрема австрійської соціал-демократії щодо шляхів і методів досягнення соціалістичної перспективи в цілому та у розвитку сільськогосподарського виробництва зокрема.
Показові у цьому відношенні й ті зміни, що вносились у 90-ті роки в програму радикальної партії Галичини, одним з фундаторів якої був і І. Франко. Характер змін у новій програмі, прийнятій у 1895 р., чітко сформулювала в роботі "Аграрна програма радикальної партії Галичини (90-ті роки XIX ст.)" одна з сучасних дослідниць цієї проблеми Є. Голубовська (Шаблій): "Нова програма уже не вважала створення громадського виробництва на громадській землі основним шляхом вирішення аграрного питання в краї; цей пункт було знято. Тепер всі надії покладались на зміцнення індивідуального селянського господарства.
В окремий пункт програми було виділено питання про те, що партія бореться за організацію громадських землеробських, промислових і торговельних спілок. Але саму організацію землеробських спілок програма уже не повязувала з процесом перетворення приватної земельної власності у власність громад... Основний шлях вирішення аграрного питання за програмою радикальної партії - поліпшити становище селянина в умовах капіталізму". Щоправда, сама дослідниця (як і більшість істориків-економістів до останнього часу) вважала, що "з точки зору науко-вого соціалізму постановка аграрного питання, яка передбачає поліпшення економічного становища селянства за капіталізму, має реакційний характер", а "миролюбство", відмова від революційного насильництва в умовах кінця XIX і початку XX ст. фактично означали зраду марксизмові" тощо.
Складовою частиною економічної програми Франка поряд із реалізацією ідеї усуспільнення було звільнення українського народу від колоніального поневолення і воззєднання всіх українських земель в єдиній державі.
Таким чином, економічні погляди революціонера-демократа І. Франка становлять цілу епоху в історії української економічної думки, продовжуючи кращі традиції минулого, ввібравши й критично переробивши досягнення світової суспільної думки щодо особливостей соціально-економічного розвитку України.
Список використаної літератури :
- Вірник Д.Ф. “Нариси з історії економічної думки на Україні”К.:
Вид-во АН України1956387с.
- Горкіна Є.А., Петровська И.А. “Історія економічної думки України:
навчальний посібник”К.:Либідь1993272с.
- Теплицький В.П. “З історії економічної думки України”К.:Вид-во АН
УРСР1961348с.