Економічна роль держави в ринковій економіці

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

з вирішенням проблем ринкового сектора економіки, згладжуванням негативних ефектів ринкового механізму1. Обмеження стихійності ринкових процесів.

2. Забезпечення ефективного сукупного ринкового попиту, ринкової конюнктури.

3. Забезпечення виробництва суспільних товарів, суспільних потреб й нестатків.

4. Підтримка конкурентоспроможності, відкритості ринку.

5. Посилення конкурентоспроможності на світовому ринку.Фактори, що забезпечують економічну стабільність, процес розширеного відтворення1. Створення загальних умов розвитку економіки, забезпечення економічної ефективності функціонування сукупного капіталу, необхідність визначення правил гри субєктів, що господарюють.

2. Забезпечення анти циклічного розвитку економіки.

3. Стимулювання довгострокового економічного зростання, ділової активності.

4. Формування оптимальної структури національного господарства.

5. Підтримка макроекономічної рівноваги.

6. Забезпечення ефективного управління державним сектором економіки.

7. Потреба в державних інвестуванням, малорентабельних, з точки зору приватного капіталу, видів діяльності.

8. Регулювання грошового обігу.

9. Сприяння розвитку науки, НТП.Фактори, які повязані з вирішенням соціальних проблем

1. Забезпечення раціонального перерозподілу доходів.

2. Забезпечення економічної основи соціальної стабільності, зменшення соціальної напруги.

3. Забезпечення повної зайнятості населення.

4. Формування умов розширеного відтворення робочої сили, прояву інтелектуальних здібностей людини (розвиток охорони здоровя, освіти, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів та ін.).

Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей матеріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних пропорцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Водночас з огляду на наявні особливі умови реформування розвязуються гострі економічні та соціальні проблеми, зокрема структурні перетворення, технологічні оновлення, подолання кризових явищ.

Мета державного регулювання економіки створити таку господарську систему, яка б орієнтувалась на вибір найефективніших варіантів використання наявних факторів виробництва та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов життєдіяльності [7].

Завдяки механізму державного регулювання економіки необхідно створити умови:

для ефективного функціонування ринкового середовища;

усунення негативних наслідків ринкових процесів;

захисту національних інтересів на світовому ринку;

вирішення проблем, які ринковий механізм вирішити не може або вирішує їх погано.

Таким чином, державне регулювання ринкових відносин є необхідним для досягнення двох взаємоповязаних цілей це захист інтересів як громадян, так і суспільства в цілому від тих негативних наслідків, які можуть для них породжувати ринкові відносини та забезпечення реалізації окремих суспільних інтересів, які не може реалізувати ринок.

Параметри впливу держави на ринкові події класифікуються за трьома групами: регулювання процесу входження в ринок; регулювання ринкового ціноутворення; регулювання ринкових обсягів виробництва.

Сьогодні в Україні загальновизнаною є обєктивна необхідність переходу до регульованого ринку, однак чітко не визначено форми, принципи й засоби державного регулювання. Через це особливого значення набуває встановлення кола обєктів державного впливу, оскільки саме обєкт зумовлює адекватну йому економічну форму державного регулювання. Розвиток обєкта регулювання зумовлює розвиток форм і засобів його регулювання.

На сучасному етапі національна модель змішаного регулювання національною економікою України можна окреслити такими аспектами:

1.Вона має гармонічно поєднувати антитоталітарний механізм соціального ринкового господарства та економічне макрорегулювання змішаної економіки.

2.Нова модель економіки має передбачати відносно тривале функціонування сильного державного та приватного секторів економіки, причому частка останнього повинна щорічно збільшуватись. Це свідчить про необхідність структурної перебудови не лише міжгалузевих комплексів, а й економіки країни загалом. При цьому переважання на початку державного сектора економіки не передбачає будь-яких пільг, переваг або виняткових прав, якими б користувались підприємства цього сектора. Набутий досвід з приватизації підприємств України, а також світовий досвід свідчить, що за три-чотири роки неможливо якісно трансформувати підприємства у сфері сучасного підприємництва. Це зумовлено насамперед недосконалістю законодавчої та нормативної бази, інерцією мислення керівників і вищих органів управління. Тому процес трансформації державного сектора економіки у приватний буде поступовим і триватиме невизначений час. Це означає, що економіка України в найближчій перспективі буде змішаною, а тому держава має використати кейнсіанські принципи макроекономічного регулювання. При цьому слід урахувати постсоціалістичний характер української економіки й узяти за основу змішану модель управління ринковою економікою європейського типу, коли рин