Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?-жовтий колір квіток, які приємно пахнуть, чим принаджують безліч бджіл. Пізніше на цьому місці виростуть плоскі боби з коричневим блискучим насінням всередині, ніби спеціально викладеним невідомим пакувальником паралельно одне до одного. Розміри плодів залежать від віку дерева. У молодих завдовжки до 10 см і завширшки 3 см, з віком вони стають довшими, сягаючи інколи 50 см.
В процесі дозрівання поверхня робиться шкірястою, боби закручуються по спіралі і до початку осені набувають коричневого кольору та ідеального блиску.
Гледичія знахідка як для тварин, так і для людини. її листя вміщує від 100 до 400 мг%, а мясисті стінки бобів 278 мг% вітаміну С. Для порівняння можна нагадати, що загальноприйнятий еталон цього вітаміну лимон вміщує всього 30 40 мг%, тобто в 10 разів менше. Тепер зрозуміло, чому рослина використала такий серйозний спосіб свого захисту. Інакше, її просто б з`їли. Гледичія виділяє також велику кількість фітонцидів завдяки чому не хворіє сама та помітно оздоровляє навколишнє середовище. Сік і пароподібні фракції плодів містять антибіотичні речовини з бактерицидними властивостями. Завдяки солодкому присмаку плоди використовують для приготування напоїв, а боби як сурогат кави. Деревина належить до групи важких, міцних, твердих, які слабо піддаються гниттю. Її вишукана дзеркально-штрихова на радіальних та лускато-штрихова на тангетальних розпилах текстура червоно-коричнева, має бронзовий відтінок, чудово шліфується та піддається лакуванню.
Повітряна граційність літньої крони надає садовим композиціям зачарованого вигляду та вишуканості, а восени спалахує соковитістю яскраво-жовтого листя, серед якого звисають та розгойдуються на вітрі бордово-коричневі завитки бобів. Рослина ідеальна і - поодиноких насаджень. Легко витримує обрізування і її можна використовувати для живої огорожі. Невибаглива до умов вирощування, збагачує грунт азотом, швидко росте лише за 2 3 роки сіянець сягає росту дорослої людини. Посухостійка й відносно зимостійка. Інколи може підмерзнути до рівня ґрунтового покриву, але тут же відновлюється молодими паростками.
Саджанці гледичії не дуже колючі, але висаджувати їх треба в рукавицях. Дуже важливо ретельно, раз і назавжди визначити місце висаджування, тому що пізніше пересадити дерево практично неможливо. Періодично під деревом слід збирати колючки їх не так багато.
Засаджувати можна безколючкову форму звичайної величини або, також неколючу, кущоподібну. Є форми звисаюча і компактна приземиста.
Насіння висівають навесні або восени. Інколи боби залишаються на дереві на зиму і стратифікацію проходять самостійно. Перед висіванням боби треба залити крутим окропом і залишити у воді до повного охолодження. Така процедура сприяє тому, що оболонка бобів стає мякою і завдяки цьому схожість насіння підвищується. Боби можна зберігати 23 роки. Розмножувати різні форми можна шляхом щеплення на гледичію звичайну.
Велика частина представників роду (їх усього 12) випробувана у нас у культурі: Гледичія водяна (G.aquatia Marsh), Делавея (G.delavayi Franch.), каспійська (G. caspica Desf.), китайська (G.sinensis Lam.), великоколючкова (G.macracantha Desf), різнолиста (G.hetero-phylla Bge.), японська (G. japonica Miq.).
He випробуваними залишаються гірські китайські види. До речі, на батьківщині їх вважають доволі цінними лікарськими рослинами. Серед них гледичії австралійська (G. australis Hemsl.), звіряча (G. fera [Lour.] Merr.), розбивна (G. fontanesii Spach.) та лікарська (G. officinalis Hemsl.). Усі вони колючі, але дуже красиві й корисні.
4.2 Трав`янисті квітучі рослини
Доліхос
Витким рослинам завжди знайдеться місце: будь-то альтанка, огорожа чи не зовсім приваблива стіна господарської споруди, яку треба задекорувати. Серед відносно невеликого асортименту відомих витких рослин доліхос, враховуючи його красу й простоту вирощування, звичайно займає почесне місце. Доліхос однорічна рослина з родини бобових. Насіння порівняно велике квасолеподібне, тому сіяти можна прямо в грунт, особливо в південних районах, в інших зонах бажано вирощувати горщечковою розсадою, яку в травні обережно, не порушуючи грудки землі, висадити на постійне місце з відстанню 30 40 см між рослинами. Яскраво-лілові прямостоячі китиці прикрашають рослину в другій половині літа, не менш їх красиві й блискучі фіолетові боби, що потім утворюються. Доліхос можна поєднувати з іншими виткими рослинами. Справді вишуканий вигляд має доліхос з клематисом.
Горошок запашний
Однорічна витка травяниста рослина. Має високі декоративні якості: їй притаманна широка кольорова гама квіток, інтенсивне і тривале цвітіння, чудовий аромат. За кордоном горошок запашний користується великою популярністю. Однак в озелененні, садівництві, зеленому будівництві України використовується недостатньо. Проте можливості використання чини запашної досить широкі: її можна вирощувати на зріз як у відкритому ґрунті протягом всього року, так і з оранжереях в зимово-весняний період; широко використовувати у вертикальному озелененні для створення пірамідальних композицій, пергол, низьких трельяжів, квітучих колон, оформлення стін, балконів, вікон, терас, у бордюрах, міксбортерах, рабатках, клумбах, газонах, або ж висаджувати як горщикову і контейнерну культуру для оформлення приміщень та зимових садів.
Інтенсифікація використання горошку запашного зумовлена широкою кольоровою гамою квіток, інтенсивним і тривалим цвітінням, а також чудовим ароматом. К