Екологiчнi аспекти видобування пiску на прикладi об`СФктiв ЧернiгiвськоСЧ областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
т. у староствах: Белзькому, Городецькому, Любачiвському (гути в околицях Потелича). У 17 ст. зявляються гути в староствi Львiвському, на Закарпаттi (к. Мукачева), а гол. на Волинi, КиСЧвщинi й з другоСЧ пол. 17 ст. на Лiвобережнiй УкраСЧнi та на Слобожанщинi (з кiн. 17 ст.). Пiд кiнець 17 ст. на Лiвобережжi працювало близько 25 гут. РЗх будували здебiльша промисловцi-гутники i майстрi-орендарi (що творили цiлi династiСЧ: Лосi, Бiлозерськi, Богинськi, Скабичевськi, Чумаки тощо) на землях магнатiв i шляхти, монастирiв i (на Лiвобережжi) козацькоСЧ старшини. Маючи пiдтримку з боку цих землевласникiв (чимало з них мали своСЧ власнi гути), а також з боку гетьманськоСЧ адмiнiстрацiСЧ (особливо за гетьманування РЖ. Мазепи), скляна промисловiсть щораз бiльше поширювала мережу своСЧх пiдприСФмств. На гутах вироблювано вiконне скло, рiзноманiтний посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло. Цi вироби вивозилися до Московщини, Бiлорусi, Польщi та Прибалтики. Скляна промисловiсть, у формi гут, найбiльше поширюСФться у 18 ст., зокрема на Чернiгiвщинi; загалом на Лiвобережнiй УкраСЧнi у 18 ст., в рiзнi часи, працювало близько 100 гут (майже всi на територiСЧ Стародубського й Нiженського полкiв). У другiй половинi 18 ст. виникають тут i бiльшi склянi зав. мануфактури, якi належали великим землевласникам (графи К. Розумовський, П. Румянцев-Задунайський, П. Завадовський та iн.). Найрiзноманiтнiшi вироби цих зав. (зокрема кришталеве скло й склянi мист. вироби) мали широкий збут на внутр. й закордонному ринках [10].
Новiтня доба
На початку 19 ст. в УкраСЧнi було близько 40 гут, в яких працювало близько 1 000 робiтникiв; СЧх було найбiльше на Правобережжi, особливо на Волинi, де було ще чимало деревного палива. Пересiчно працювало на гутi 15 робiтникiв. З середини 19 ст. стара гутницька промисловiсть занепадаСФ. Але вже у другiй половонi 19 ст. вiдбуваСФться процес концентрацiСЧ скляноСЧ промисловостi на капiталiстичних основах. Загальна частка заводiв зменшуСФться, але пересiчнi розмiри СЧх i продукцiя зростають: 1883 30 скляних зав. Правобережжя, на яких працювало 458 робiтникiв, дали продукцiСЧ на 180000 карб.; числа на 1900: 20, 2711 i 1 549 000. На всiх цих заводах виробляли звичайний i аптечний посуд, тафельне й лямпове скло. Бiльшiсть заводiв (i то найбiльших) була в купецьких (гол. СФврейських) руках. Напередоднi першоСЧ свiтовоСЧ вiйни на Правобережжi було 17 скляних зав. з продукцiСФю на близько 2 млн. карб.; найбiльшi з них: Рокитянський (Овруччина; 500 робiтникiв, продукцiя 700 000 карб.), Романiвський (Новоград-Волинський.; 400 робiтникiв, 200000 карб.), Мiрчанський (КиСЧв. пов.; 195 робiтникiв, 126 000 карб.). Пiд кiн. 19 ст. почали виникати великi склянi зав. на Донбасi, якi працювали на мiнеральному паливi (у Лисичанському й Константинiвцi). 1913 Донбас давав уже 2/3 продукцiСЧ укр. скла. Кiлькiсть зав. в УкраСЧнi 1913 була близько 40 (зокрема на Донбасi 10, на Волинi 15). Загальна продукцiя украСЧнського скла становила 6,7 млн т.
Пiсля занепаду пiд час революцiСЧ С. п. почала вiдроджуватися у 1920-их pоках. За офiцiйними даними 1928 29, на територiСЧ ПравобережноСЧ УкраСЧни дiяли 14 скляних зав. з 5 398 робiтниками, вартiсть продукцiСЧ 9,1 млн карб. Згодом С. п. двiчi реконструйовано (у 1930-их i по другiй свiтовiй вiйнi), модернiзовано i створено новi зав. та новi види продукцiСЧ; виробництво сконцентровано насамперед на великих пiдприСФмствах (1940 було всiх 70, 1971 60); обсяг промисловостi мав зрости за 1940 70 у 4 рази.
2.2 Сировина
Сировиною для скляноСЧ промисловостi СФ насамперед рiзнозернистi кварцовi пiски, якi повиннi мiстити в собi не менше 85 90% кремнозему. Загальнi запаси скляних пiскiв в УРСР (всiх категорiй) близько 110 млн. т. Вони розмiщенi головним чином на Донбасi й у лiсовiй смузi; найбiльшi родовища: АвдiСЧвське (Донецька область), Новоселiвське (Харкiвська), Рокитянське (Рiвненська), Глiбiвське (Чернiгiвська), Львiвське. Щорiчний видобуток скляних пiскiв в УкраСЧнi понад 2 млн. т; частину його експортують за межi УкраСЧни. УкраСЧна маСФ також iн. високовартiсну сировину для скляноСЧ промисловостi: соду, крейду, гiпс, поташ та iн.
Пiсок (рос. пески, англ. sands, нiм. Sande m pl) осадова гiрська порода i штучний матерiал, що складаСФться iз зерен гiрських порiд. Дуже часто складаСФться з майже чистого мiнералу кварцу (речовина дiоксид кремнiю) [31].
Дрiбноуламковi пухкi осадовi гiрськi породи, що складаються з уламкiв рiзних мiнералiв або гiрських порiд величиною вiд 0,05 до 2(3) мм (за iншими класифiкацiями, 0,11 мм.).
За умовами утворення пiски подiляють на рiчковi, озернi, морськi, водно-льодовиковi та iншi.
За крупнiстю пiски класифiкують на тонкозернистi (0,050,1 мм), дрiбнозернистi (0,10,25 мм), середньозернистi (0,250,5 мм), крупнозернистi (0,51,00 мм), грубозернистi (12(3) мм).
За речовинним складом розрiзнюють пiски мономiнеральнi, що складаються iз зерен головним чином одного мiнералу, олiгомiктнi, складенi зернами 23 мiнералiв з переважанням одного, i полiмiктнi, що складаються iз зерен мiнералiв i гiрських порiд рiзного складу. Частiше за все зустрiчаються пiски кварцовi, аркозовi (кварц-полевошпатовi), глауконiт-кварцовi, слюдистi i iншi. Домiшки слюда, карбонати, ТСiпс, магнетит, iльменiт, циркон i iншi.
Зерна пiску за формою округлi, округло-кутастi i кутастi, за ступенем обкатаностi обкатанi, напiвобкатанi i гострокутнi.
Окремi рiзновиди
Пiсок валунний (рос. песок валунный, англ. boulder sand, нiм. Geschiebesand m) пiсок, який мiстить гравiй, гальку та валуни. Як правило, СФ продуктом перемивання проточною водою моренного матерiалу.
Пiсок кварцовий (рос. песок кварце
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение