Екологiчнi аспекти видобування пiску на прикладi об`СФктiв ЧернiгiвськоСЧ областi

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология

ряджувальнi матерiали, предмети домовлаштування, а також системи автономного життСФзабезпечення садиб та офiсiв, включаючи автономнi системи опалення, кондицiювання, водопостачання i водовiдведення). Потенцiйний попит на нетрадицiйнi та високоякiснi матерiали зараз маСФ тенденцiю до зростання. Починаючи з 1996 року, прогнозуСФться поступове нарощування обсягiв виробництва будiвельних матерiалiв, конструкцiй, деталей та предметiв домовлаштування. Це повязано з пожвавленням iнвестицiйноСЧ та пiдрядноСЧ дiяльностi в краСЧнi, необхiднiстю структурноСЧ та технологiчноСЧ перебудови практично всiх галузей нацiональноСЧ економiки. До 2015 року товарну продукцiю промисловостi будiвельних матерiалiв прогнозуСФться збiльшити в порiвняннi з 1997 роком у 3,3-3,4 рази, що на декiлька пунктiв вище за темпи зростання будiвельно-монтажних робiт. Це повязано з необхiднiстю випереджального розвитку цiСФСЧ галузi, пiдвищення технiчного рiвня СЧСЧ пiдприСФмств, якостi продукцiСЧ цiСФСЧ iнвестицiйно забезпечуючоСЧ галузi. Нижчими темпами по вiдношенню до росту обсягiв товарноСЧ продукцiСЧ передбачаСФться випуск конструкцiй i виробiв iз залiзобетону в звязку iз замiною його на ефективнi металоконструкцiСЧ, що мають значно меншу ресурсомiсткiсть та масу. Вiдбудуться також значнi змiни в структурi стiнових матерiалiв. В загальному СЧх обсязi зросте питома вага виробiв iз легких, пористих та нiздрюватих, багатошарових ефективних панелей типу "сендвiч" та iн. Сировиною для багатьох будiвельних матерiалiв СФ кориснi копалини. Нижче наведенi деякi з них iз зазначенням мiiезнаходження (по СНД) [31]:

магнезит МgСО3, родовища якого СФ в Челябiнськiй (Чаткiнське) та Оренбурзькiй (Хамiровське) областях;

доломiт СаСО3, МgСО3, - Донбас, Поволжя, Ленiнградська область, Сибiр, Кавказ;

родовища бокситiв знаходяться на Кольському пiвостровi, на Уралi, в Сибiру, на Кавказi, в Донбасi;

кварцовий пiсок - родовища СФ у Московськiй, Ленiнградськiй, Воронезькiй, Донецькiй, Волинськiй, РЖркутськiй областях;

кремнiй - Московська, РЖвановська, Донецька та Волинська областi;

польовi шпати добувають в КарелiСЧ, Сибiру, Донецькiй та Волинськiй областях;

великi родовища вогнестiйких глин - Латненське (Воронезька обл.), Часовярське (Донецька обл.), Боровицьке (Новгородська обл.), Белкiнське, Богдановське та Бускульське (Скатеринбурзька обл.) та iн;

кварцити добувають у Донбасi, на Уралi та в Житомирськiй областi;

силiманiт - на Уралi та в деяких регiонах УкраСЧни;

з фосфатних руд на територiСЧ УкраСЧни добуваються фосфорити - на Волино-Подiллi, ПриднiстровСЧ, Днiпровсько-Донецькiй западинi, РЖвано-Франкiвськiй обл. (Незвiське) та Сумськiй обл. (Кролевецьке);

вогнестiйкi глини концентруються на Донбасi (Часовярське, Новорайське) та ПриднiпровСЧ (Поволзьке, Пятихатське, Кiровоградське).

бентонiтовi глини - Закарпатська, Львiвська, Тернопiльська, Донецька областi та Крим;

достатнi запаси формувальних пiскiв алювiального та морського походження iснують у Харкiвськiй, Донецькiй, Запорiзькiй та iнших областях.

Наша держава практично повнiстю забезпечена сировиною для виробництва будiвельних матерiалiв. Як цементна сировина використовуються карбонатнi породи (вапняки, крейда, мергелi), гiпси та глини, котрi зустрiчаються практично на всiй територiСЧ УкраСЧни, але найбiльше - у Донецькiй, Харкiвськiй, Львiвськiй, Рiвненськiй, Хмельницькiй, Чергнiгiвськiй, РЖвано-Франкiвськiй областях та в Криму. Глини, суглинки, глинистi сланцi та мергелi, що придатнi для виробництва цегли та черепицi, поширенi практично на всiй територiСЧ УкраСЧни (крiм Карпат та Криму). Розвiданi запаси кварцових пiскiв становлять 220 млрд. тонн i сконцентрованi у 24 районах. Окрiм сировини, яку потрiбно обробляти, в УкраСЧнi знаходяться дуже багатi поклади будiвельного камiння (близько 8 млрд. м3 розвiданих запасiв) та якiсного облицювального (понад 280 мли. м3).

2. Скляна промисловiсть

Скляна? промисло?вiсть (стара назва гутництво), галузь промисловостi, що виробляСФ будiвельно-технiчне (вiконне скло, склянi блоки й труби), тарне (пляшки, консервну й парфюмерну скляну тару тощо), хiмiчно-лабораторне та приладо-будiвельне, господарсько-побутове (посуд, дзеркала тощо), електротехнiчне i вакуумне, медичне, оптичне й iн. види скла, скловолокно, мист. вироби зi скла i кришталю, до сер. 19 ст. скло вироблялося на невеличких гутах; тепер скло вiдiграСФ щораз бiльше значення в будiвництвi й в iн. дiлянках промисловостi, i тому збiльшуСФться його продукцiя й асортимент виробiв [17].

2.1 РЖсторiя виробництва

Антична доба

Вже за античноСЧ доби на укр. землi iмпортовано склянi прикраси, а згодом i посуд з ГрецiСЧ i грец. м. на пiвн. ЧорноморСЧ та зi Сходу. Пiзнiше СЧх мiiе зайняли рим., потiм вiзант. вибори. Слiди мiiь скляноСЧ промисловостi з 3 4 ст. виявлено при розкопах у Комаровi. Перший розквiт скляноСЧ промисловостi в УкраСЧнi припадаСФ на 11 13 ст., коли виробництво скла, зокрема скляних прикрас набрало масового характеру: скловиробнi в КиСФвi (б. ДесятинноСЧ церкви i в Печерському монастирi), в Чернiговi, Любечi, Галичi та iн.

Середньовiччя

По татаро-монгольськiй руСЧнi виробництво скла занепало. У 14 16 ст. скляна промисловiсть перемiщуСФться з мiст на територiСЧ, де був лiс i кварцовий пiсок; замiсть колишнiх ремiсничих майстерень, зявляються невеликi пiдприСФмства мануфактурного типу гути (склянi зав.). Найдавнiшi вiдомостi про гути маСФмо на Захiдно-УкраСЧнських Землях з середини 16 с

Blog

Екологiчнi аспекти видобування пiску на прикладi об`СФктiв ЧернiгiвськоСЧ областi

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология