Екологiчна оцiнка стану навколишнього середовища в басейнi рiчки Днiпро
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
гiд:
оксид вуглецю, дiоксид азоту, формальдегiд, гексан;
сiрчистий ангiдрид, аерозоль сiрчистоСЧ кислоти;
сiрчистий ангiдрид i сiрководень;
сiрчистий ангiдрид i дiоксид азоту;
сiрчистий ангiдрид, оксид вуглецю, дiоксид азоту i фенол;
сiрчистий ангiдрид, фенол.
Таблиця 2.2
X ССгдк, мах.разовеОкис залiза50 1000,67 1,340,89 0,910,07 0,080,042002,690,580,054005,370,240,0280010,750,070,006100013,440,050,004
Розрахунки :
ВизначаСФмо : Х/:50/75=0,67Х/? 1
/75=1,34
/75=2,69 1< Х/? 8
/75=5,37
/75=10,75Х/ ? 8, F<1,5
/75=13,44
Знаходимо безрозмiрний коефiцiСФнт за формулами (2.25.), (2.26.), (2.27.), оскiльки :
Х/? 1; 1< Х/? 8; Х/ ? 8; F<1,5 :
Знаходимо при небезпечнiй швидкостi вiтру приземну концентрацiю шкiдливоСЧ речовини С() в атмосферi по осi факелу викиду на рiзних вiдстанях Х (м) вiд джерела викиду за формулою (2.24.)
С=0,89*0,08=0,07
С=0,91*0,08=0,08
С= 0,58*0,08=0,05
С=0,24*0,08=0,02
С=0,07*0,08=0,006
С=0,05*0,08=0,004
Данi розрахунки заносимо в таблицю (2.2) i будуСФмо епюр розсiювання.
2.5 Уточнення розмiрiв санiтарно - захисноСЧ зони
Санiтарно - захиснi зони (СЗЗ) - це дiлянки землi навколо пiдприСФмства, якi створюють з метою зменшення шкiдливого впливу цих пiдприСФмств на здоров'я людини. В цих зонах можна розмiщувати адмiнiстративно - службовi примiщення, склади, гаражi, депо тощо.
Залежно вiд шкiдливостi забруднювачiв, що викидаються, i можливостi СЧх очистки кожне пiдприСФмство вiдносять до того чи iншого класу шкiдливостi. Вiдповiдно до цього розрiзняють п'ять класiв СЗЗ: 1 клас - 1000м; 2 клас - 500м; 3 клас - 300м; 4 клас - 100м: 5 клас - 50м.
До першого класу належать такi виробництва як: хiмiчнi, нафтопереробнi, паперово - целюлознi, металургiйнi комбiнати, алюмiнiСФвi та мiдеплавильнi заводи; до другого - цементнi, акумуляторi, гiпсовi, вапняковi та азбестовi заводи; до третього -керамзитовi, скло ватнi заводи, ТЕС. заводи залiзобетонних виробiв, асфальтобетоннi, кабельнi, брикетнi: до четвертого - пiдприСФмства металообробноСЧ промисловостi, машинобудiвнi заводи, електропромисловiсть; до п'ятого - пiдприСФмства легкоСЧ промисловостi, консервнi, електролампово - лiхтарнi заводи.
Уточнення стандартноСЧ СЗЗ проводимо з врахуванням рози вiтрiв. Уточнення проводимо за формулою (2.30.):
(2.30.)
де: - найбiльша вiдстань, де формуСФться концентрацiя забруднюючоСЧ речовини в межах ГДК, м ;
Р - середньорiчна повторюванiсть напрямку вiтру;
- повторюванiсть напрямку вiтрiв одного румба при круговiй розi вiтрiв (при восьми румбовiй розi = 100/8= 12.5%).
Розрахунки :
Уточнення стандартноСЧ СЗЗ проводимо з врахуванням рози вiтрiв за формулою (2.30.)
Результати розрахункiв зводимо до таблицi таблиця 2.3.
Таблиця 2.3
НапрямкиПн.Пн.Сх.Сх.Пд.Сх.Пд.Пд.Зх.Зх.Пн.Зх.P811111612121416l4866669672728496p/р00,640,880,881,280,960,961,121,28СЗЗ5050505050505050
Уточнення розмiрiв СЗЗ побудовано на рис 3.
2.6 Визначення нормативiв гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюСФться для кожного дiючого пiдприСФмства, при умовi, що викиди вiд даного пiдприСФмства разом з iншими джерелами викидiв (iз врахуванням перспективи СЧх розвитку) не створюють максимальноСЧ приземноСЧ концентрацiСЧ, яка буде перевищувати ГДК. Розрахунок ГДВ враховуСФ: рельСФф мiiевостi, метеорологiчнi умови мiiевостi та iнше.
Для одинарного стацiонарного джерела викиду у випадку з круглим устям ГДВ
розраховуСФться за формулами (2.31.) i (2.32.):
якщо < ГДК:(2.31.)
, у випадку коли f ? 100 або ?Т ? 0; (2.32.)
де: - фонова концентрацiя, мг/м3
(Див. формулу (2.1.)).
Розрахунки:
Оскiльки < ГДК, ГДВ розраховуСФмо за формулою (2.31.) :
ГДВ (окис залiза)
ГДВ (оксид азоту)
ГДВ (пил борошна)
Таблиця 2.4
Назва речовиниГДВМаса викидуОкис залiза1,380,29Оксид азоту13,830,27Пил борошна5,760,24
Порiвнявши результати ГДВ i маси викиду речовин можна побачити, що маси викиду не перевищують ГДВ.
2.7 Заходи по покращенню стану атмосферного повiтря
Для того щоб покращити повiтряний стан необхiдно провести ряд заходiв, а саме :
технологiчнi ;
архiтектурно - планувальнi ;
санiтарно - технiчнi ;
законодавчi ;
Схема роботи циклона
У ззворотно-потокових циклонах використовуСФться вiдцентрова сила, що розвиваСФться при обертально-поступальному русi газового потоку. Пiд дiСФю вiдцентровоСЧ сили частки пилу пiдводяться до стiнки циклона й разом iз частиною газiв попадають у бункер. Частина газiв, що потрапили в бункер i звiльнилися вiд пилу, вертаються в циклон через центральну частину пиловiдводящого отвору, даючи початок внутрiшньому вихру очищеного газу, що залишаСФ апарат. Вiддiлення часток вiд газiв, що потрапили в бункер, вiдбуваСФться при змiнi напрямку руху газiв пiд дiСФю сил iнерцiСЧ. У мiру руху цiСФСЧ частини газу у бiк вихлопноСЧ труби до них поступово приСФднуються порцiСЧ газiв, що не потрапили в бункер. ОстаннСФ не викликаСФ значного виносу пилу у вихлопну трубу, тому що розподiлено по значному вiдрiзку довжини циклона перетiкання газiв вiдбуваСФться зi швидкiстю, недостатньоСЧ для протидiСЧ руху часток до периферiСЧ циклона. Незрiвнянно бiльший вплив на повноту очищення газiв робить СЧхнiй рух в областi пиловiдводящого отвору на зустрiч, що видiляСФться пилу. Це говорить про те, що циклони надзвичайно чутливi до присосiв через бункер, через збiльшення обсягiв газiв, що рухаСФться на зустрiч пил. Бункер бере участь у газодинамiцi циклонного процесу, тому використання циклонiв без бункера або з бункерами зi зменшеними розмiрами ?/p>