Екологiчна оцiнка стану навколишнього середовища в басейнi рiчки Днiпро
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ня - хлiбопечення, макаронна та круп'яна промисловiсть.
Хлiбопечення в останнi десятирiччя перетворилося на важливу галузь промислового виробництва, основними ланками якого виступають хлiбозаводи. Кiнцевий продукт галузi -хлiб - СФ основаним продуктом харчування для бiльшостi народiв свiту. Основна маса хлiба (у тому числi й в УкраСЧнi) випiкаСФться iз сумiшi пшеничного та житнього борошна. Такий хлiб завдяки високому вмiсту особливоСЧ бiлковоСЧ речовини - клейковини - вiдрiзняСФться пористiстю, приСФмним смаком та поживнiстю. До того ж вiн порiвняно довго може зберiгатися У свiжому виглядi i не черствiти. Принагiдно зауважимо, що у деяких краСЧнах свiту перевага вiддаСФться хлiбу, випеченому з iнших видiв борошна - кукурудзяного (США, Румунiя, Угорщина), ячмiнного (Пiвденна Нiмеччина), вiвсяного (Шотландiя. Швецiя) тощо.
В усiх випадках технологiчний процес хлiбопечення починаСФтеся з дозування борошна пiсля чого замiшуСФться мiсиво (борошно змiшуСФться з теплою водою, у яку долаються дрiжджi сiль, iнодi цукор та iншi компоненти, передбаченi рецептурою при виготовленнi конкретного сорту хлiба). Пiсля ретельного перемiшування мiсиво ставлять на бродiння (при температурi 27-30С у ньому швидко активiзуСФться дiяльнiсть дрiжджiв i бактерiй, завдяки чому мiсиво збiльшуСФте я в об'СФмi i пiдiймаСФться, тобто дозрiваСФ). Дозрiле мiсиво розрiзають на Шматки розкатують i надають йому певноСЧ форми. Формоване мiсиво пiсля додаткового вiдстоювання, пiд час якого знову активiзуються пронеси бродiння i мiсиво "пiдходить" (збiльшуСФться в об'СФмi) направляСФться безпосередньо на випiкання, що здiйснюСФться у спецiальних печах при температурi 240-280С. Випечений хлiб повiльно охолоджуСФться, причому вiк частково втрачаСФ вологу i вагу (до 6-13% вiд початковоСЧ маси мiсива) . Таку втрату маси при випiканнi хлiба називають упiканням (рос. - упек). Разом з тим маса випеченого хлiба завжди бiльша вiд маси борошна, використаного при замiшуваннi мiсива (за рахунок води, солi та iнших домiшок. Цю рiзницю в масi готового хлiба i борошна, яка часто сягаСФ 30-50%, називають припiчкою (рос. - прииск). Завдяки припiчцi загальний вихiд готового хлiба помiтно перевищуСФ кiлькiсть потрiбного борошна (пересiчно на виготовлення 1 т хлiба використовують, 0,62-0,75 т борошна).
На сучасних хлiбозаводах всi згаданi процеси хлiбопечення механiзованi, що дозволяСФ не тiльки збiльшити кiлькiсть продуктивности виробництва, але й значно зменшити собiвартiсть хлiба. Якiсть хлiба, як i використаноСЧ сировини (борошна, води, домiшок), на хлiбопекарських пiдприСФмствах постiйно контролюСФться спецiальними лабораторiями.
ПiдприСФмство ВАТ Рiвне хлiб вiдносять до пятого класу шкiдливостi, тому розмiр санiтарно - захисноСЧ зони становить 50 м.
Оксиди азоту (NO, N02 та. N 20) для людини в десятки разiв небезпечнiше, нiж CO. РЗх багато в районах TEС металургiйних i хiмiчних заводiв (виробництво азотноСЧ кислоти та нiтратiв, анiлiнових фарб, целулоСЧду, вiскозне шовку). З'СФднуючись з водою у дихальних шляхах, оксиди азоту утворюють азотну та азотисту кислоти, якi спричинюють сильнi подразнення слизовоСЧ оболонки i тяжкi захворювання. Цi сполуки поглинаються листям рослин, якi втрачають своСЧ кормовi якостi та хворiють.
2.2 Розрахунок максимальних приземних концентрацiй забруднюючих речовин в атмосферi
Максимальне значення приземноСЧ концентрацiСЧ шкiдливоСЧ речовини См (мг/м) при викидi газоповiтряноСЧ сумiшi з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягаСФться при несприятливих метеорологiчних умовах на вiдстанi Хм (м) вiд джерела визначаСФться за формулою (2.1.):
(2.1.)
де: А - безрозмiрний коефiцiСФнт, що враховуСФ частоту температурних iнверсiй (для розмiщених на УкраСЧнi джерел висотою менше 200м в зонi вiд 50 ка областi), а пiвденнiше 50 пн. ш. А= 200));
М - маса шкiдливоСЧ речовини, що викидаСФться в атмосферу за одиницю часу, г/с; - коефiцiСФнт швидкостi осiдання шкiдливих речовин в атмосферу (для газiв - 1, для парiв - 2, для пилу - 3);
Н - висота джерела викиду, м(для наземних джерел Н = 2м);
? - коефiцiСФнт, що враховуСФ вплив рельСФфу мiiевостi. У випадку рiвноСЧ або слабо перехресноСЧ мiiевостi з перепадом висот, що не перевищують
м на 1км приймаСФмо ? = 1;
?Т (С) - рiзниця мiж температурою, що викидаСФться газоповiтряною сумiшшю Тг i температурою навколишнього атмосферного повiтря Тп; (м /с) - витрата газоповiтряноСЧ сумiшi, що визначаСФться за формулою (2.2.):
(2.2)
- дiаметр гирла труби, м ;
- середня швидкiсть виходу газоповiтряноСЧ сумiшi з гирла джерела викиду, (м/с); m i n- коефiцiСФнти, що враховують умови виходу газоповiтряноСЧ сумiшi з гирла джерела викиду. СЧх визначають в залежностi вiд параметрiв f. fe, , :
= 800*()3 ; (2.3.)
;(2.4)
(2.5.) (2.5)
Vm - небезпечна швидкiсть вiтру, при якiй приземнi концентрацiСЧ мають найбiльшi значення.
КоефiцiСФнт m визначаСФться залежно вiд f за формулами (2.7.) i (2.8.):
при f <100 (2.7.)
при f ? 100 (2.8.)
Для fe< f < 100 значення коефiцiСФнта m знаходиться при f = . КоефiцiСФнт п, при f < 100, визначаСФться залежно вiд :)n = 4.4. при 0.5(2.9.)
)n = 0.5322-2.13*+3.13. при 0.5<<2(2.10.)
в)n= 1 при >2(2.11.)
При f > 100 або ?Т ? 0 коефiцiСФнт n обчислюСФться таким чином: = 0.5 (холоднi викиди):
; (2.12)
де ; (2.13)
- розраховуСФться за формулами (2.9) - (2.11) при = .
Всi розрахунки зводимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Результати розрахункiв
Назва забр.р?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение