Екологiчна оцiнка стану навколишнього середовища в басейнi рiчки Днiпро

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



?сомелiоративнi заходи. На площi 11 тис. га створено яружно-балковi насадження, якi захищають землю вiд ерозiСЧ та мелiорують майже 1800 тис. га ТСрунтiв. Вздовж берегiв рiчок i водойм на площi 3,4 тис. га створено захиснi лiсонасадження.

Чорноземи звичайнi представленi двома пiдтипами: модальними i мiцелярно-карбонатними, якi поширенi на вододiлах, СЧх схилах i лесових терасах рiчок та сформувалися пiд рiзнотравноковило - типчаковою рослиннiстю на лесах i червоно-бурих глинах.

Залежно вiд товщини гумусового шару, чорноземи звичайнi подiляються на глибокi, коли Н+Нр дорiвнюСФ 85-120 см, середньоглибокi - 65-85 i неглибокi - 45-65 см.

Профiль чорнозему звичайного середньоглибокого маСФ таку будову (рис. 1.1).

Рис. 1.1 - Чорнозем звичайний

За гранулометричним складом переважають важкосуглинковi рiзновидностi (88,5 %), середньосуглинковi займають 6,5 % площi, легкосуглинковi - близько 1 %, а глинистi - 3,9 %.

У легко- i середньосуглинкових рiзновидностях переважаСФ фракцiя грубого пилу (0,05-0,01 мм), вмiст якоСЧ в сумi (менше 0,001 мм) становить 70-80 %. Приблизно така ж сумарна кiлькiсть цих фракцiй характерна i для важкосуглинкових ТСрунтiв. Вмiст iнших фракцiй майже не змiнюСФться, за винятком чорноземiв ПриазовськоСЧ височини, в яких мало грубого пилу (18-22 %), зате у 2-2,5 рази бiльше середнього пилу порiвняно з iншими ТСрунтами.

У глинистих рiзновидностях у складi механiчних фракцiй переважаСФ мул (34,2-44,0 %) i грубий пил (20,0-29,6 %). Вмiст середнього i дрiбного пилу коливаСФться в межах вiдповiдно 7,8-12,5 i 9,6-15,2 %, а дрiбного пiску - 1,2-8,6%.

По профiлю гранулометричний склад чорноземiв звичайних, як правило, однорiдний. Проте чiтко прослiдковуСФться закономiрнiсть дещо пiдвищеного вмiсту мулу в гумусових горизонтах.

Чорноземи звичайнi характеризуються вiдносно добрими водно-фiзичними властивостями. Наприклад, у гумусових горизонтах Н на глибинi до 50 см щiльнiсть складання коливаСФться в межах 1,14-1,26 г/см3, а з глибиною збiльшуСФться до 1,38-1,40 г/см3. Щiльнiсть твердоСЧ фази у верхнiх горизонтах дорiвнюСФ 2,64-2,66 г/см3, а в нижнiх - 2,68-2,70 г/см3. Загальна пористiсть i пористiсть аерацiСЧ за найменшоСЧ вологоСФмкостi (НВ) у верхнiх горизонтах вiдповiдно дорiвнюСФ 52-57 % i 23-27 %, а в нижнiх - 45-48 % i 25-28 %. По профiлю ТСрунту мало змiнюються максимальна гiгроскопiчнiсть (МГ) цих ТСрунтiв (8,5-10,0 %), вологiсть в'янення (ВВ) (11,2-13,3 %) i найменша вологоСФмкiсть (20,0-29,7 %).

Чорноземи звичайнi мають своСФрiдний валовий хiмiчний склад. У ТСрунтовому профiлi вмiст Si02 коливаСФться в межах 69-75 %, Fe2O3 -4,0-6,5, АРЖ203, -11,2-14,2, СаО - 1,6-2,7, MgO - 1,5-3,0, К20 - 1,8-2,6 %. Винятком СФ середньоглинистi чорноземи ПриазовськоСЧ височини, в яких проявляСФться пiдвищений вмiст оксидiв алюмiнiю (14,6-16,0 %). Сольовi акумуляцiСЧ у чорноземах звичайних прослiдковуються з глибини 4 м i нижче, а в неглибоких - вже з 3 м.

Чорноземи звичайнi характеризуються вiдносно добрими фiзико-хiмiчними властивостями. Так, у верхнiх гумусових горизонтах вмiст гумусу становить у малогумусних ТСрунтах 3,9-4,7 %, а в середньо-гумусних - 5,5-6,3 %. З глибиною вмiст гумусу знижуСФться i в перехiдному горизонтi до материнськоСЧ породи може становити менш 1%.

Реакцiя ТСрунтового розчину в чорноземах звичайних нейтральна, або слаболужна. Вона пов'язана з високим вмiстом у вбирному комплексi катiонiв Са++(31,3-48,4 мекв/100 г грунту) i Mg++ (4,7-8,8 мекв/100 г грунту).

У складi гумусу явно переважають гумiновi кислоти над фульвокислотами. Так, якщо сума гумiнових кислот (Сгк) у верхнiх горизонтах коливаСФться в межах 33,2-42,7 % загального С, то сума фульвокислот - 16,7-19,7 %. При цьому спiввiдношення Сгк : Сфк перебуваСФ на рiвнi 2,1-2,6. З глибиною це спiввiдношення поступово зменшуСФться i в нижнiй частинi гумусового профiлю становить 1,1-1,7.

У складi гумiнових кислот переважаСФ фракцiя 2 (ГК-2), яка пов'язана з кальцiСФм, а друге мiiе належить гумiновим кислотам, що мiцно пов'язанi з глинистими мiнералами i пiвтораоксидами (ГК-3).

ФракцiСЧ фульвокислот представленi приблизно в однакових кiлькостях - на рiвнi вiд 2,5 до 11,2 %.

У чорноземах звичайних великi запаси валового азоту - 0,20-0,31 %. При цьому максимальна його кiлькiсть у середньогумусних видах, а мiнiмальна - в малогумусних неглибоких. В еродованих чорноземах вмiст валового азоту у вiдношеннi до нееродованих зменшуСФться на 8-50 %.

Загальнi запаси фосфору у чорноземах звичайних важко - i легкосуглинкових в орному шарi становлять 0,12-0,16 %, донизу профiлю знижуються i в материнськiй породi дорiвнюСФ 0,09-0,11%.

Мiнеральнi фосфати представленi переважно фосфатами кальцiю, причому у верхнiй частинi профiлю вони становлять 50-70 %, а в материнськiй породi - 65-85 %. Решта фосфатiв представленi фосфатами залiза й алюмiнiю. На частку нерозчинних фосфатiв припадаСФ у верхнiй частинi профiлю 25-40 % валового фосфору, а в материнськiй породi - 38-50%.

Чорноземи звичайнi багатi на валовi форми калiю. Це обумовлюСФ пiдвищений його вмiст у доступнiй для рослин формi, що становить близько 1 % загального вмiсту К20.

1.4 Гiдрологiчнi характеристики рiчки

ТериторiСФю СумськоСЧ областi протiкаСФ 165 рiчок довжиною понад 10 км кожна, якi належати, до басейну Днiпра. Найбiльшi з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота рiчковоСЧ сiтки 0,11 - 0,32 км/км. Живляться рiки дощовими (12 %) снiговими (68 %) i пiдземними (20 %) водами. В межах областi - численнi озера (Чехове, Журавлине, Довге, Шеляхiвське та iн.), болота; 26 водосховищ, 1188 ставкiв. Сумарних водних ресурсiв достатньо для водопостачання областi. Рiчки i водойми використовують переважно для рибництва i зрошування, рекреацiСЧ;

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение