Еволюцiя НАТО. Програма "Партнерство заради миру"
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
рацiю сил в альянсi в свою користь. Звiдси алармистский заголовок однiСФСЧ з полемiчних статей З.Бжезiнського: "Розширення або смерть.
б) Протирiччя по стратегiчних питаннях зовнiшньоСЧ полiтики усерединi американського суспiльства. Серед приватних проявiв загальноСЧ кризи зовнiшньополiтичноСЧ i оборонноСЧ iдентичностi захiдного свiту, викликаного зникненням противника, наростання розбiжностей усерединi американськоСЧ елiти, було, мабуть, найбiльш знаменним i багатим серйозними наслiдками для всiСФСЧ конструкцiСЧ. При цьому найбiльш стратегiчна альтернатива статусу, що далеко йде, була повязана з пiдйомом неоизоляционистских настроСЧв в елiтi i в суспiльствi. РЖзоляцiонiзм - украй полемiчний термiн, який лiберально-iнтернацiоналiстська преса в США незрiдка використовуСФ як ярлик для шельмування противникiв, тому багато громадських дiячiв, що схиляються по тих або iнших питаннях до неоизоляционистской позицiСЧ, було вимушено оборонятися вiд докорiв в iзоляцiонiзмi. У росiйськiй лiтературi це поняття позбавлене негативного публiцистичного заряду, що робить виправданим його розширювальне використання. Насправдi, американський iзоляцiонiзм нi у минулому, нi в сьогоденнi не був якоюсь утопiчною програмою повноСЧ неучастi в мiжнароднiй полiтицi. НеоСЧзоляционiсти i близькi СЧм по духу сили виступали проти участi американських вiйськ в яких-небудь операцiях, особливо багатобiчних, якщо вони не повязанi безпосередньо iз захистом нацiональних iнтересiв, за зведення до необхiдного мiнiмуму i в усякому разi нерозширення союзницьких зобовязань, особливо в РДвропi i на Близькому Сходi. Стосовно неоизоляционизму початку 1990-х рокiв в основному слiд говорити не про скiльки-небудь чiтко виражену iдеологiю i програму дiй (хоча принциповi iзоляцiонiсти, такi, як сенатор Дж.Эшкрофт, експерти РЖнституту КАТО на чолi з Т.Г.Карпентером або вiдомим республiканським полiтиком П.Бьюкенен, виступали, разом з iншими силами, як опоненти розширення НАТО), а в першу чергу про широко поширеному в американському товариствi початку 1990-х рокiв прагматичному настроСЧ на мiнiмiзацiю вiйськово-силового втручання за межами зони нацiональних iнтересiв, на скорочення допомоги iноземним державам (перш за все РЖзраСЧлю i проамериканським режимам на арабському свiтi), на зведення зовнiшньоСЧ полiтики до реалiзацiСЧ чисто економiчних iнтересiв. Саме цей настрiй на зосередження нацiональних ресурсiв усерединi краСЧни вiдбився в ходi президентських виборiв 1992 р., коли пiдтриманий транснацiональною зовнiшньополiтичною елiтою Дж.Буш спершу зазнав чутливих втрат в боротьбi з неоизоляционистами у власнiй партiСЧ, а потiм i поступився президентством Бiлу Клiнтону, що вiддавав в своСЧй програмi прiоритет вирiшенню внутрiшнiх економiчних завдань перед мiжнародною проблематикою. Подальший розвиток цих тенденцiй, разом з прагненням значноСЧ частини конгресменiв до скорочення зовнiшньополiтичних i оборонних витрат федерального бюджету, загрожував маргiналiзацiСФю значноСЧ частини зовнiшньополiтичноСЧ елiти США, етнiчно, культурно i економiчно завязаною на РДвропу, вiдмиранням ряду трансатлантичних iнститутiв, функцiонально призначених для ведення "холодноСЧ вiйни". Бачивши, що адмiнiстрацiя Клiнтона вагаСФться у виборi зовнiшньополiтичного курсу, прибiчники збереження i змiцнення "трансатлантичноСЧ осi" вирiшили щоб уникнути гiршого перейти в контрнаступ, спираючись на електоральну базу пiдтримки, обiцяну СЧм лiдерами схiдноСФвропейського етнiчного лобi.
в) Дефiцит легiтимностi нового суспiльного устрою в краСЧнах ЦентральноСЧ i СхiдноСЧ РДвропи. Економiчнi i соцiальнi потрясiння 1990-1993 рр., звязанi з використанням методiв шоковоСЧ терапiСЧ, привели до поразки правих реформаторських урядiв на парламентських виборах в Угорщинi i Польщi. Тим часом РДвропейський Союз був явно не готовий йти на економiчнi жертви ради iнтеграцiСЧ "бiдних родичiв". Колишня "залiзна завiса" плавно перетворювалася на економiчний вододiл мiж багатими i бiдними СФвропейцями. Саме внутрiшня системна нестабiльнiсть, породжена iсторичними причинами, периферiйним статусом в свiтовiй системi i чеканнями економiчних чудес у звязку з реформами, а зовсiм не "iмперський синдром" РосiСЧ, стали джерелом погроз, що пiдштовхнули елiти цих краСЧн (як, до речi, i росiйських полiтикiв) до зближення з НАТО.
г) Зростання впливу схiдноСФвропейських лобi в американськiй полiтицi. Лiдери схiдноСФвропейських общин скористалися iдеалiстичним сприйняттям революцiй 1989 р. для пiдвищення свого статусу в американськiй полiтицi. Прийняття США союзницьких зобовязань по вiдношенню до восточноевропейцам повинне було стати iнституцiйною гарантiСФю збереження i змiцнення цього статусу. Важливу роль в його боротьбi за розширення НАТО зiграв польсько-американський конгрес (Поламкон), що мав потужного союзника в особi З.Бжезiнського. У 1992 р. польське лобi, як i лiдери iнших общин католицького вiросповiдання, надали пiдтримку Бiлу Клiнтону в боротьбi за висунення кандидатом в президенти вiд демократичноСЧ партiСЧ проти ставленика грецькоСЧ общини П.Тсонгаса, а потiм i в ходi президентських виборiв проти Дж.Буша, що повiдомляло додаткову легiтимнiсть СЧх домаганням на право голосу в ухваленнi зовнiшньополiтичних рiшень. Осенью 1993 р., пiсля вiдомих виступiв президента РДльцина у Варшавi i Празi, Поламкон, в союзi iз З.Бжезiнським, розвернув агресивну прилюдну кампанiю за швидке прийняття схiдноСФвропейцiв в НАТО, протяг?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение