Еволюцiйне тлумачення права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Ужгородський нацiональний унiверситет
юридичний факультет
Кафедра
Реферат на тему:
ЕВОЛЮЦРЖЙНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА
Студента 3-го курсу
Науковий керiвник:
Ужгород 2007
ЗМРЖСТ
РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРРЖЯ РЖ ПРАКТИКА
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ДОМРЖНУВАННЯ НОРМИ ЗАКОНУ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛРЖТЕРАТУРИ
РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРРЖЯ РЖ ПРАКТИКА
Важливiсть дослiджень в теорiСЧ тлумачення права важко переоцiнити, адже кожна зустрiч з правом у виглядi правореалiзацiСЧ, правозастосування чи правотворення маСФ необхiднiстю iнтерпретувати вiдповiдний юридичний текст. До того ж тлумаченню пiдлягають усi норми права, оскiльки яснiсть норми нiщо iнше як результат iнтерпретацiСЧ.
Значний внесок у дослiдження проблем тлумачення права внесли РД. Васьковський, Б. Кiстякiвський, М. Коркунов, П, Люблiнський, Ф. Тарановський, Г. Шершеневич, М. Вопленко, Т. Насирова, П. Недбайло, А. Пiголкiн, Ю. Ткаченко, О. Черданцев, С. АлексСФСФв, М. Цвiк, М. Марченко, О. Скакун, В. ЛазарСФв, П. Рабiнович та багато iнших.
Спосiб тлумачення, який СФ предметом дослiдження в рамках цiСФСЧ роботи СФ чи не найменш дослiдженим в юридичнiй лiтературi. За радянських часiв еволюцiйне тлумачення права (функцiональне, динамiчне, пристосувальне) здебiльшого критикувалося. Тому значного розвитку ця галузь дослiджень отримала пiсля початку перебудови i згодом пiсля розпаду Радянського Союзу.
Слiд зазначити, що юридична доктрина в Радянському Союзi базувалася на догматi статики права. Вважалося, що результат тлумачення кожноСЧ правовоСЧ норми повинен бути незмiнним, адже його змiна вела б до конфлiкту iз принципом законностi. Тлумачення, так би мовити, повинне було прикрiпитись до норми i слугувати iнструкцiСФю при СЧСЧ застосуваннi або реалiзацiСЧ на весь час дiСЧ останньоСЧ. У випадку змiн у суспiльствi, коли норма права перестаСФ бути актуальною i належно регулювати суспiльне вiдношення, слiд було би застосовувати таку норму, що СФ в наявностi аж поки законодавець не змiнить застарiлий правовий регулятор.
Позицiя динамiки в правi навпаки встановлюСФ, що в нормах права закладенi потенцiСЧ до модифiкацiй, що в свою чергу заперечуСФ можливiсть сталого змiсту правовоСЧ норми.
За висловом О.Ф. Черданцева, право черпаСФ свiй глибинний змiст не в самому собi, а в матерiальних умовах життя суспiльства, i повне визнання сутностi й смислу правовоСЧ норми стало б неможливим, якщо б ми користувались тiльки правовими категорiями i тими звязками, що iснують усерединi права.
Один з творцiв герменевтики Г.-Г. Гадамер з зазначав: щоб точно встановити змiст закону, необхiдним СФ пiзнання його первинного змiсту, i лиш з цiСФю метою юрист-iнтерпретатор бере до уваги iсторичне значення закону. Вiн не може, проте, спиратися виключно на те, наприклад, що йому повiдомляють про намiри i думки тих, хто розробляв цей закон, протоколи парламентських засiдань. Навпаки, вiн повинен зрозумiти змiни в правовiдносинах з того часу, i заново визначити нормативну функцiю закону.
ВидаСФться обТСрунтованою думка науковцiв, якi вказують, що у правозастосувальнiй дiяльностi слiд тлумачити не тiльки конкретне юридичне правило, але й брати до уваги широке коло чинникiв, обставин i умов, що СФ однiСФю iз причин поширення саме еволюцiйного способу.
Використання еволюцiйного тлумачення давно вiдомий у правозастосувальнiй практицi iнструмент. Це може бути пiдтверджено практикою Верховного суду США та РДвропейського суду з прав людини.
Щодо практики Верховного суду США, дослiдники зазначають: При вирiшеннi конституцiйних проблем суд вiльний у змiнi своСФСЧ позицiСЧ. Члени суду розглядали рiшення своСЧх попередникiв i своСЧ власнi, щоб скоректувати рiшення на основi набутого досвiду, тАжзмiна СЧх позицiй допомогли створити Конституцiю, яка би задовольняла потреби кожного наступного поколiння.
Динамiчний пiдхiд до тлумачення КонституцiСЧ Верховного суду США простежуСФться зокрема в рiшеннях 1896р. та рiшення 1954 р., коли в рiшеннi по першiй справi суд пiдтримав доктрину рiвнi але сегригованi, а в наступнiй визнав закони штатiв, що визначали роздiльне навчання для бiлих та афроамериканцiв такими, що суперечать КонституцiСЧ США. Не менш цiкавими з огляду на вищезгадану проблематику можна вважати низку iнших рiшень. В рiшеннi 1940р. Суд виправдав рiшення Департаменту Освiти в Мiнерсвiлi, який вiдрахував двох дiтей зi школи через те, що через своСЧ релiгiйнi переконання останнi вiдмовились вставати при пiдняттi державного прапору. Наступним же рiшенням 1943р. попереднiй прецедент було скасовано. Суд встановив: нiхто не може змушувати до ортодоксальностi в полiтицi, нацiоналiзмi або релiгiСЧ будь-якого громадянина.
В низцi рiшень РДвропейського суду з прав людини також прослiдковуСФться динамiчний пiдхiд до тлумачення норм. Зокрема в рiшеннi Джонстон проти РЖрландiСЧ (Johnston v. Ireland) вiд 18 грудня 1986 року, РДвропейський суд зазначав Конвенцiя i Протоколи до неСЧ повиннi iнтерпретуватися крiзь призму сучасностi.
У справi Маркс проти БельгiСЧ (Marckx v. Belgium), рiшення вiд 13 червня 1979 р., перед РДвросудом постало питання, чи порушило законодавство БельгiСЧ право на повагу до сiмейного життя, яке закрiплено у ст. 8 КонвенцiСЧ, встановивши законодавчу рiзницю у правовому статусi дi?/p>