Еволюцiйне тлумачення права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?еалiй життя, спираючись на норми законодавства. Мова йде про ситуацiю, коли закон з огляду на вiдставання вiд потреб практики не спiвпадаСФ з принципами справедливого правосуддя i коли його застосування було б незаконним по сутi через невiдповiднiсть iншим нормам законодавства.
Проблема загальних принципiв права в УкраСЧнi полягаСФ в тому, що СЧх застосування не повинно штучно обмежуватися чинним законодавством i перевага не повинна вiддаватися спецiальному законодавству при застосуваннi права, як це вiдбуваСФться сьогоднi. Ситуацiя почала змiнюватися пiсля прийняття новоСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни i надання СЧСЧ нормам характеру прямоСЧ дiСЧ (ст. 8). Згiдно з цим принципом суд не може вiдмовити у прийняттi та розглядi позову або заяви громадянина про захист права чи свободи на тiй пiдставi, що вiдсутнiй конкретизуючий Конституцiю акт чи немаСФ нормативно встановленого порядку СЧх вирiшення.
Прикладом подiбного розвитку права СФ швейцарська практика, у правовiй системi якоСЧ iснуСФ правило, за яким суддя не може вiдмовитися вiд розгляду справи про захист права лише на тiй пiдставi, що немаСФ вiдповiдного закону. Згiдно з частинами II i III ст. 1 Швейцарського цивiльного кодексу, якщо закон не мiстить вiдповiдного припису, суддя повинен вирiшити цю справу на основi звичаСФвого права, а якщо i воно вiдсутнСФ, то за правилом, яке вiн як законодавець встановив би. При цьому суддя маСФ слiдувати вченню i традицiСЧ. Сучасне украСЧнське законодавство в схожiй формi дозволяСФ безпосередньо застосовувати принципи права. Зокрема, забороняСФться вiдмова в розглядi та вирiшеннi справи з мотивiв неповноти, неясностi, суперечливостi чи вiдсутностi законодавства, яке регулюСФ спiрнi вiдносини (ч. 4 ст. 8 Кодексу адмiнiстративного судочинства УкраСЧни, ч. 8 ст. 8 Цивiльного процесуального кодексу УкраСЧни, ч. 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу УкраСЧни). Такий пiдхiд дозволяСФ оперативно подолати недолiки законодавства, сприяСФ ефективнiй дiяльностi суду щодо захисту прав людини, належному функцiонуванню правовоСЧ системи.
В УкраСЧнi до 2004 р. позитивiстське мислення було багато в чому знiвельовано лише щодо царини приватного права. У питаннях же публiчного права при розглядi справ у судах воно домiнувало. Показовим у цьому сенсi рiшення Верховного Суду УкраСЧни вiд 3 грудня 2004 р., що було винесене за позовом М. Катеринчука, довiреноСЧ особи кандидата в Президенти УкраСЧни В. Ющенка, про скасування результатiв виборiв в СФдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузi. М. Полудьонний, представник В. Ющенка, так пояснюСФ праву позицiю своСФСЧ сторони. тАЮЗакон про вибори Президента не давав можливостi Верховному Суду безпосередньо розглянути нашi вимоги. Але на його рiшення можна було вийти через конституцiйнi норми. Оскiльки спецiальний закон не давав вiдповiдi на це питання, то керуватися слiд нормами КонституцiСЧ як нормами прямоСЧ дiСЧ. Конституцiя говорить, що юрисдикцiя судiв поширюСФться на всi правовiдносини в державi й основним завданням судiв СФ вiдновлення порушеного права. РЖ вiдсутнiсть вiдповiдноСЧ норми закону не СФ перешкодою до його вiдновлення. Якщо в законi не зазначено, як саме це зробити, суд може вiдновити порушене право iншим способомтАЭ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛРЖТЕРАТУРИ
- Рабiнович П.М. Проблема джерел права як предмет давнiх дискусiй Право УкраСЧни 2005, № 6
- Скакун О. Ф. Теория государства и права (Энциклопедический курс). Х.: Эспада, 2005. 840 с.
- Погребняк С. П. Втiлення принципiв права в юридичних актах // Вiсник АкадемiСЧ правових наук УкраСЧни. 2006. № 2. С. 2132.
- Цвiк М. В. Методологiчне значення принципiв права // Проблеми методологiСЧ сучасного правознавства: Матерiали мiжнар. наук.-теорет. конфер. (9, 10 жовт. 1996 р., м. КиСЧв). К.: Укр. правн. Фундацiя, 1996. С. 34.
- Рабiнович П.М. Потребовий дослiдницький пiдхiд iнструмент зясування правовоСЧ сутностi прав людини. Право УкраСЧни 2005, № 7