Друга світова війна: бойові дії та опірний рух
Методическое пособие - История
Другие методички по предмету История
?рупі армій Північ у захопленні Ленінграда. Загалом німецьке угруповання разом із союзниками нараховувало 5,5 млн.. солдатів і офіцерів, 47,2 тис. гармат, 3,8 тис. танків, близько 5 тис. літаків
Уряд СРСР готувався до війни. Перед урядом стояло одне питання: коли СРСР буде втягнуто до війни? Сталін розрахував, що може продиктувати свої умови, після того як Німеччини та Англія взаємно послаблять одна другу. Відбувається швидке переозброєння армії, яке передбачалося завершити 1942 р.
Таким чином, плани Червоної армії та розстановка сил на Західному кордоні свідчать, що Сталін готувався до наступальної, а не до оборонної кампанії.
Сталінська воєнна доктрина:
- Радянському Союзу ніколи не доведеться вести бойові дії на своїй території
- На випадок нападу супротивника слід готуватися до наступальної, а не до оборонної війни
- Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату
Проте рівень підготовки та техніки Червоної Армії не відповідав сучасним вимогам. Значна частина техніки не була
підготовлена до війни, не вистачало засобів звязку.
Завдання на закріплення.
1. Розгляньте декілька підходів до оцінки становища СРСР напередодні нападу Німеччини. З якою оцінкою ви згодні? Детально аргументуйте свою думку.
До кінця 1980-х рр. радянська історіографія стверджувала: СРСР готувався і був готовий до війни з Німеччиною, але віроломний і раптовий напад фашистів призвів до тимчасових невдач на початковому етапі війни.
Німецькі та американські історики, а також деякі радянські історики 1960-х рр. стверджували, що Радянський Союз не був підготовлений до відсічі агресії. Політичне і військове керівництво припустило багато прорахунків і помилок: пізно почало підготовку, неправильно визначило термін нападу, повірило А. Гітлеру, провело масові репресії в армії, повільно проводило переозброєння армії тощо.
У 1990-ті рр. після виходу книги В. Суворова (В. Б. Резун) Ледокол німецькі, частина російських і українських та інші історики наполягають: СРСР не тільки був готовий до війни, але і сам збирався напасти на Німеччину влітку 1941 р. Про це свідчить гонка озброєнь, політика СРСР у Східній Європі, конфігурація розташування радянських військ уздовж кордону, плани, що розробляв Генштаб СРСР, тощо. (Про це в 1941 р. говорив сам А. Гітлер, виправдовуючи свій напад на СРСР.)
В. Черчілль назвав поведінку Й. Сталіна перед нападом Німеччини однією з найбільших помилок історії. Й. Сталін діяв не як егоїст, що розрахував усе наперед, а як зовсім недалекоглядний простак. Він дотримувався всіх договорів з А. Гітлером, вірив у пояснення, що концентрація на кордоні з СРСР німецьких військ це відведення їх на відпочинок перед вторгненням до Англії тощо.
2. Маршал О. Василевський після війни стверджував, що сталінська вина в тому, що він не вловив тієї межі, далі якої його політика ставала не тільки непотрібною, але і небезпечною. Таку межу потрібно було сміливо перейти. Про яку межу йде мова?
Бойові дії на радянсько-німецькому фронті в 1941 р. Битва за Москву
Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.
Смоленська битва
10 липня - 10 вересня
1941 р.Смоленська розгорталася на фронті довжиною 650 км і глибиною 250 км. Після розгрому радянських військ у прикордонних боях на початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Смоленська. Радянське командування після попередніх поразок зуміло відновити боєздатність військ Західного фронту, який чинив запеклий опір ворогу. Хоча німецькі війська захопили Смоленськ, втрати (50 % у танкових частинах, ЗО % у піхотних) примусили їх зупинити наступ. На завершальному етапі Смоленської битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, зупинивши наступ і вперше примусивши ворога перейти до оборони
Значення. Запекла оборона радянських військ на московському напрямі та в Україні примусила ворога змінити стратегію головного наступу. Головний удар тепер був спрямований в УкраїнуБитва за Ленінград, 10 липня 1941 р. - 27 січня 1944 р.На початку липня 1941 р. німецькі війська групи армії Північ вийшли на далекі підступи до міста. З липня по 10 серпня 1941 р. бої точилися на Лужському оборонному рубежі. Прорвавши його 25 серпня, німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте швидко оволодіти ним не змогли. 8 серпня німецькі війська вийшли до Ладозького озера, взявши місто в облогу. У цей же час фінська армія підійшла до міста з півночі. Відмовившись від штурму міста, німецьке командування вирішило задушити його безперервними обстрілами і блокадою. Блокада міста тривала 900 днів її жертвами стало 800 тис. мешканців, більшість з яких загинула від голоду і холоду. Щоб урятувати місто, з 22 листопада 1941 р. по льоду Ладозького озера була налагоджена дорога життя, згодом по дну озера було прокладено електричний кабель і нафтопровід. Спроба німецького командування зробити подвійне кільце було зірвано Червоною армією. 12-18 січня операція Іскра - прорвано блокаду Ленінграду, 14-27 січня знято облогу міста. Значення. прикувала значні німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Було зірвано плани - знищенню Балтійського флоту СРСРБитва за Москву, ЗО вересня 1941 р.- 7 січня 1942 р.Після розгрому радянських військ в Україні німецьке командування основний удар знову спрямувало на Москву. Упродовж З0 вересня 2 жовтня 1941 р. німецькі війська прорвали оборону радянських військ на московському напрямку. У районі