Дохристиянські вірування та релігійні уявлення слов'янського населення Київської Русі
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка
Кафедра історії та археології України
Дохристиянські вірування та релігійні уявлення словянського населення Київської Русі
Магістерська робота
студентки 61 групи
Лузан Ольги Юріївни
Науковий керівник:
професор Лепявко С.А.
Чернігів
2005 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
1.1 Джерела
1.2 Історіографія
РОЗДІЛ 2. СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ
2.1 Зародження світоглядних уявлень та релігійних вірувань
2.2 Уявлення про простір
2.3 Уявлення про час
РОЗДІЛ 3. РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ
4.1 Нижчі духи як уособлення природних стихій
4.2 Головні боги словянського пантеону
4.3 Святилища та обряди словян
4.4 Володимирів пантеон. Криза язичницької віри
РОЗДІЛ 4. ПЕРЕЖИТКИ ДОХРИСТИЯНСЬКИХ ВІРУВАНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ КУЛЬТУРІ
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
МЕТОДИЧНИЙ ДОДАТОК
ІЛЮСТРАЦІЇ
ВСТУП
Актуальність теми. Дохристиянські вірування та релігійні уявлення словянського населення Київської Русі детермінували сприйняття людиною тієї доби світу, а відтак і її поведінку у ньому. Вони, таким чином, зумовлювали як особливості повсякденного життя населення Київської Русі, так і особливості соціально-політичного розвитку країни, її зовнішньої політики. Тому зрозуміти мотивацію дій києворусичей, а через неї і логіку розвитку історії Київської Русі ми можемо, лише взявши до уваги цей комплекс вірувань та уявлень.
До того ж, після хрещення Русі у 988 дохристиянські вірування не зникли, а трансформувалися в елементи народної культури і лягли в основу її формування. Таким чином, українська народна культура від самого початку формувалася не лише під впливом християнства, а й під впливом дохристиянських вірувань, що почасти ховалися під офіційною християнською релігійною обрядовістю. Ментальність українського народу протягом сторіч лишалася багато в чому не лише християнською, а й дохристиянською, і переконливі докази на користь цього ми можемо знайти у предметах усної народної творчості та декоративно-прикладного мистецтва.
Тому актуальність даної теми обумовлена потребою врахування при вивченні історії України як періоду Київської Русі, так і подальших періодів, комплексів вірувань та світоглядних уявлень, що збереглися у ментальності українського народу із дохристиянських часів та впливали на весь його історичний розвиток.
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні та реконструкції дохристиянських вірувань та релігійних уявлень словянського населення Київської Русі.
Для досягнення окресленої мети слід вирішити такі завдання:
- зясувати стан розробки обраної проблеми у науковій літературі;
- визначити ступінь репрезентативності джерельної бази для здійснення дослідження;
- дослідити комплекс світоглядних уявлень та релігійних вірувань словянського населення Київської Русі;
- окреслити перспективи подальшого використання інформації про дохристиянські вірування у дослідженнях з історії України.
Обєктом дослідження виступають культурне та релігійне житя словянського населення Київської Русі.
Предметом дослідження є дохристиянські вірування та релігійні уявлення словянського населення Київської Русі.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють VIII-X сторіччя. 988 року на Русі було офіційно запроваджено християнство, і це зумовлює вибір верхньої хронологічної межі.
Територіальні межі дослідження визначаються кордонами Київської Русі у цей часовий період.
Структура роботи визначена специфікою поставленої мети та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що розподіляються на підрозділи, висновків, списку використаної літератури (104 позиції), методичного додатку та альбому ілюстрацій. Обсяг рукопису становить 93 сторінки (з них 75 сторінок основного тексту).
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
1.1 Джерела
Відтворити релігійні та світоглядні уявлення населення Київської Русі навіть в загальних рисах зараз досить складно. Причиною цього є "практично повна відсутність свідчень про дохристиянські релігійні системи та божества". Дослідник історії релігії М.М.Никольський писав: "випадкові замітки літописців, які ще і пройшли через призму візантійського православя, декілька пікантних анекдотів про пригоди бісів в Патериці (Києво-Печерський патерик, XIII ст.), викриття поганства у церковних проповідях, дві-три розповіді арабських мандрівників про погребальні обряди словян та поетичні фігури у "Слові о полку Ігореві" ось майже все, що можна зібрати із письмових джерел тієї далекої епохи".
Ті ж джерела, що дійшли до нас, можна умовно розподілити на письмові, етнографічно-фольклорні та археологічні.
Широкий спектр археологічних досліджень словянських і прасловянських памяток надав у розпорядження дослідників велику кількість археологічних знахідок. Серед них є речі, котрі так чи інакше відображають ідеологічні уявлення давніх словян.
До числа найбільш помітних археологічних споруд, що повязані з язичницьким культом, можна віднести святилища - місця молінь та жертвоприношень богам. Слід зазначити, що до