Дослідження можливості управління зовнішньоекономічною діяльністю на принципах маркетингу

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

?ргійна продукція на 61,4%; продукція хімічної промисловості на 56,6%; мінеральні продукти на 55,1%; машинобудівна продукція на 45,4%; продовольчі товари та сировина для їх виробництва на 11,4%.

На тлі зниження з початку 2009 року обсягів експорту за окремими групами в АПК: (молоко та молочні продукти, яйця, мед на 41,5%, готові харчові продукти на 22,1%, жири та олії тваринного або рослинного походження на 12,1%) у січні-вересні порівняно з відповідним періодом 2008р. відбулось зниження експорту зернових на 1,6% (проти зростання на 10,1% у січні-серпні, на 25,6% у січні-липні, на 60,6% у січні-червні та у 2,2 рази у січні-травні) внаслідок дії цінового фактору експортні ціни зернові культури знизились у січні-вересні 2009 р. порівняно з відповідним періодом 2008р. майже у 1,9 раза (при питомій вазі 9,2% в експорті товарів).

Значне зниження вартісних обсягів імпорту (до січня-вересня 2008р.) зазнали наступні групи товарів: 1) продукція машинобудування на 70,6% в основному за рахунок зменшення надходжень легкових автомобілів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв; 2) мінеральні продукти на 47,4% внаслідок зниження фізичних обсягів імпорту газу; 3) продукція хімічної промисловості на 38,1% внаслідок падіння обсягів імпорту пластмас, добрив, фармацевтичних продуктів та косметичних препаратів; 4) металургійна продукція на 63,5% через зниження обсягів та цін на чорні метали і вироби з них.

У січні-вересні 2009 року імпорт споживчих товарів, включаючи легкові автомобілі, знизився на 52,1% (питома вага до 18,9% з 18,3% у січні-вересні 2008р.), що зумовлено падінням споживчого попиту в умовах зниження споживчого кредитування. Імпорт інвестиційних товарів скоротився більш суттєво на 66,9% (питома вага зниження до 17,6% з 24,8% у січні-вересні 2008р.) через скорочення інвестиційної та виробничої активності, яке було спричинено обмеженням доступу до фінансових ресурсів та девальвацією гривні [25].

Одну з найбільших часток в експорті країни займають вироби з чорних металів в до кризовий період їх частка в загальному експорті України складала 6,2%.

Якщо простежити динаміку експорту чорних металів, то можна побачити, що приблизно така ж ситуація, як і зараз, спостерігалась у 1998 р., коли в результаті зменшення попиту на світових ринках, викликаного фінансовою кризою, експорт чорних металів з України знизився на 7%, а виробів з них на 32%. У валютному виразі сила завданого збитку платіжному балансу від зменшення експорту як самого металу, так і виробів з нього була приблизно однаковою: відповідно 292 і 313 млн. доларів. Але вже до 1999 р. частка чорних металів в товарній структурі експорту зросла з 16,3% до 18,7%, а частка виробів з чорних металів з 3,6% до 3,8%. Основний приріст експорту товарів в 2000 р. був досягнутий завдяки нарощуванню поставок продукції металургії 44,9% українського експорту. До 37% виросла в його структурі частина напівфабрикатів і заготівок, тоді як прокату зменшилася до 38%. Депресивний стан світових ринків металу в 2001 р. і погіршення торгових умов зумовили зупинку зростання експорту чорних металів за підсумками трьох кварталів 2001 р. збільшення експорту по цій статті склало 1,2%. Структурний аналіз українського експорту металопродукції в 20012003 рр. показав, що істотних змін в товарній структурі не спостерігалося (див. рис. 1.2).

 

Рисунок 1.2 Динаміка товарної структури експорту металопродукції у 2001-2003 рр. [25]

 

Одержані в результаті аналізу дані за період з 2001 по 2003 рр. свідчать про зростаючий обєм експорту металопродукції з України: за три роки він виріс на 35% або на 1750 млн. дол. США. У структурі експорту спостерігалося переважання експорту сталевого прокату. За 2001 і 2002 рр. його обєм збільшився трохи на 0,7%, проте, в 2003 р. у звязку із зростанням цін на сталевий готовий прокат на світових ринках, валютні надходження від його реалізації виросли на 31 % або на 878 млн. дол. США.

В цілому частка сталевого прокату в структурі експорту металопродукції коливалася в межах від 56% в 2001 р. до 54,8% в 2003 році. Частка експортних поставок напівфабрикатів металопрокату в загальній структурі експорту металопродукції склала близько 30%. При цьому в 2003 р. в порівнянні з 2002 р. надходження валютних засобів, одержаних від реалізації даного товару, зросли більш ніж на 20%. Зростання обємів їх реалізації було обумовлене зростанням цін на сталевий лом, а також нарощуванням експорту феросплавів і чавуну. У 2003 р. вперше було зафіксоване істотне скорочення обєму традиційної для України експортної товарної складової передільного чавуну і сталевого лому на 10 і 52% відповідно. Це було повязано із збільшенням виробництва сталі в нашій країні і обмеженням експорту металобрухту [3].

У 2004 р. ціни на світовому ринку металу значно знизилися. Причиною став високий рівень запасів у споживачів, що призвело до зниження попиту. В першу чергу це відносилося до конструкційної сталі, де попит обумовлений сезонними чинниками, але і листова продукція подешевшала у ряді регіонів. Проте експортери заготівок зіткнулися з серйознішими проблемами. У Східній Азії ринок металопродукції ще у вересні-жовтні 2004 р. опинився заповненим недорогою китайською продукцією, і хоча в другій половині листопаду металургійні компанії з КНР практично припинили експортні операції, проте негативний вплив вони вже зробили. У останні місяці 2004 р. споживачі українського металопродукту, накопичивши запаси, припинили закупівельні операції, небезпідставно розраховувавши, що надалі ціни будуть ще нижчими. Разом з тим, 2004 р. став сприятливим для української металургії, оскі?/p>