Дослідження дії темпераменту на індивідуальні особливості реакції шахтарів на стресові ситуації
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
м, всі особи, що мають високий рівень особової тривожності, дали і високий відсоток реактивній тривожності.
Таблиця 2.10 - Результати вивчення рівня ситуативної і особової тривожності
УчасникиСтать ВікПрофесіяРівень тревож.
балРівень ситуац. тревож.
балУспешн. профес. діяльностіДодаткиАЖ41Вчитель4245+БЖ19Студ.3236+ВЧ 21Шахтар2935+ГЧ 38Будівник2528+ДЖ50Продавець5560_ЖЖ 47Водій4042+ЗЧ31Шахтар4850_Обращ. до психол.ІЖ27Вихователь4243_КЧ 26Менеджер2020+ЛЖ30секретар5054_Обращ. до психол.
Всі випробовувані з високим або близьким до високого (42-43 бали) рівнем тривожності, як особової, так і реактивної 4 людини, виявилися незадоволеними своєю професійною спроможністю. Вони часто випробовують стан дискомфорту на роботі, внутрішнього конфлікту; вони випробовують підвищену стомлюваність і дратівливість; у них занижена самооцінка. Дві людини з випробовуваних з високим рівнем тривожності навіть зверталися за допомогою до психолога.
З даних, відображених в Таблиці 2.11 можна також прослідити взаємозвязок розумової і фізичної праці і рівнем тривожності і, відповідно з рівнем професійної успішності.
Тривожність, що впливає на успішну діяльність, явно простежується у працівників розумової праці, в порівнянні з працівниками фізичної праці (будівниками, шахтарями), що можливе повязано з переважаючим впливом стану тривоги на вищу нервову систему організму. З другого боку, може існувати і зворотний звязок між способом праці і саморефлексією, що у тривожних осіб знижує рівень самооцінки.
Виразному звязку рівня тривожності з віком виявлено не було, але серед випробовуваних з високим рівнем тривожності переважали жінки, що можливе повязано з більш вираженою емоційністю жінок і емоційною лабільністю і схильністю до тривоги. Крім того, жінки, зайняті інтелектуальною працею, показали більш високу мотивацію до успіху (83,6%), ніж чоловіки (50%).
Найнижчий рівень тривожності показали молоді чоловіки (до 25 років).
Таким чином, використовуючи методику Спілбергера, ми отримали дані, що випробовувані з високим рівнем особової і ситуативної тривожності випробовують велику незадоволеність своєю професійною діяльністю, ніж випробовувані з низьким рівнем тривожності. Більш високий рівень тривожності властивий людям, зайнятим в інтелектуальній сфері діяльності або людям, зайнятим в сфері, що вимагає постійної напруги і уваги. В нашому випадку це продавці, секретарі, вчителі, що підтверджує висунуту нами гіпотезу: рівень тривожності впливає на задоволеність професійною діяльністю.
Тривожність, як стан нервово-психічної напруги є схильністю індивіда до переживання тривоги і багато в чому обумовлює його поведінку. Певний рівень тривожності природна і обовязкова особливість активної діяльності особи. У кожної людини існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності так звана корисна тривожність.
В психології розрізняють тривожність як емоційний стан (ситуативна тривожність) і як стійку межу (особова тривожність). В цілому тривожність є субєктивним проявом неблагополуччя особи.
Основними чинниками, що впливають на рівень тривожності, виступають внутрішні індивідуально-психологічні і зовнішні соціально-психологічні чинники. До внутрішніх чинників відносяться високий рівень нейротизму і особової тривожності, розузгодження в мотиваційній сфері. До зовнішніх чинників відносяться недоліки організаційної структури і негативний психологічний клімат в колективі.
Традиційно виділяють чотири основні типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік.
Холерик. Холеричний темперамент відноситься до сильного, неврівноваженого типу нервової системи. Це легко збудливі, емоційно активні люди, стрімко виконуючі професійні функції. Холерики мають порівняно високу чутливість до стресу, вони практично миттєво відчувають зміни зовнішніх умов і свого власного стану. Проте за рахунок того, що за допомогою виражених емоційних спалахів вони швидко позбавляються від негативного стану, холерики його не накопичують і здатні тривалий період працювати в умовах напруги.
Флегматик. Представники флегматичного темпераменту володіють сильним, урівноваженим типом нервової системи. Активність флегматика в зовнішній діяльності понижена, але витривалість, працездатність достатньо великі. Люди цього типу можуть наполегливо і тривало трудитися в умовах професійного стресу, але здатні накопичувати негативний стан, а проявляють його рідко, але дуже різко: бунтом проти керівництва, несподіваним рішенням змінити місце роботи і т.д.
Сангвінік. Мабуть, самий стрессостійкий тип темпераменту, оскільки володіє сильним, урівноваженим, рухомим типом нервової системи. Природний оптимізм дозволяє долати негативні стани, а високий життєвий тонус і поверхневість емоційних переживань протистояти діям емоційного і інформаційного видів стресу.
Меланхолік. А ось емоційно крихкі меланхоліки мають низьку стрессостійкість. Такі люди представники слабого типу нервової системи, тому фізично і емоційно менш витривалі. Меланхоліки наділяють здібністю до співпереживання, умінням спостерігати, їх емоційні переживання глибокі і тривалі. В умовах стресу вони помітно знижують працездатність, випробовують дискомфорт, погіршення загального самопочуття. Те, що реакція на стрес і форми його протікання залежать у тому числі (але не тільки!) від типу темпераменту очевидно.
Як бачимо, не треба приймати на роботу ш