Діяльність ОУН-УПА на території Вінниччини

Информация - История

Другие материалы по предмету История

ти. Тож національно-вивольний рух був позбавлений соціальної опори, на відміну від областей, що входили до складу Польщі. На час повстання УПА як організованої воєнної сили на території області не існувало організаційної мережі ОУН, яка була б опорою збройної боротьби. На початку німецько-радянської війни силами Північної та Середньої похідних груп в області створено мережу первинних осередків ОУН(б), в які входили члени ОУН як з міцевого населення так і відряджені сюди Проводом. Функціонував ряд референтур. Однак у звязку з будівництвом біля м. Вінниці ставки Гітлера, німецькі спецслужби проводять масову зачистку як більшовицького так і націоналістичного підпілля. Улітку 1942 р. було проведено масові арешти, заборонено діяльність організації "Союзу українського націоналістичного студнства" та "Жіночої служби Україні" (Див. П. Григорчук. УПА на Вінниччині: Специфіка та особливості боротьби (1943-1944), стор. 75)

Керівництво націоналістичного підпілля на Вінничині: - Левкович Борис (за іншими даними Яворів Василь) обласний провідник ОУН на Вінниччині в 1941-42 рр. - Алетіяно С. Провідник ОУН Вінницької області з січня 1942 р. Вчитель історії та української мови в Лука-Мелешківській школі Вінницького району. Подальша доля невідома. - Н. Н. "Антон" - Організаційний провідник ОУН на Вінниччині в 1942-45 рр. Вбитий восени 1945 р. Білотченко Федір Обласний військовий референт ОУН на Вінниччині 1942-45 рр. Підполковник Червоної Армії. Загинув у грудні 1945 р. у м. Літині. (Див. Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини. Коломия, 2001. ст.199-204)

За час свого існування група військ УПА-"Південь" звела ряд боїв з окупантами. З найбільших боїв слід згадати ліквідацію в червні 1943 р. німецької поліцейської школи коло Житомира. В кінці листопада 1943 р. готується до відмаршу на Вінничину курінь "Бистрий". 5 грудня 1943 р. для підсилення УПА-"Південь" вирушив з Кремянеччини курінь УПА під командуванням "Бистрого". 9 січня відділи "Бистрого" розбили німецький підрозділ біля с. Лисогірки, здобувши великі трофеї. Протягом 1943 р. повстанські групи активно рейдували регіоном, розхитуючи міць німецької армії та паралізуючи роботу органів окупаційної влади.

Після відновлення радянської влади у повстанців зявився новий ворог НКВС. Комуністичний режим надавав великого значення боротьбі з українським повстанським рухом на території краю. Про це свідчить те, що навесні 1944 р. у Вінницькому управлінні НКВС була заведена контрольно-спостережна справа №490 "На банду "УПА" Батька-Богуна", а начальник УНКВС Громінський з травня по червень майже щодня повідомляв наркому внутрішніх справ УРСР Рясному про "бандпрояви" в області. В цій справі є суперечності. Передусім щодо псевдо провідника загонів УПА-Південь Батько-Богун. Судячи із свідчень затриманих повстанців енкаведисти зробили висновок, що Батько та Богун це різні люди, хоча насправді Омелян Грабець змінив псевдо на Богун під час німецької окупації. (Див. А. Малигін. Повстанський рух на вінниччині в 1942-1944 рр., стор. 6)

Справа №490 розкриває події, що відбулися в такій послідовності:

7.04.1944. Опергрупа НКВС вступила в бій з загоном УПА Батька між селами Миколаївка й Курилівка Хмільницького району. Загін був озброєний кулеметами, гвинтівками і гранатами. У результаті бою вбито двох повстанців і одного захоплено в полон. Загін відступив у напрямку Летичева. 2.04.1944. Загін УПА в кількості 15 чол. Увійшов у с. Новоселиця Залужна. У сільраді повстанці забрали гроші й документи, потім відійшли в ліс. 22-24.04.1944. В Чорному лісі в районі с. Уладівка Хмільницького району зосередився загін УПА чисельністю 250-300 чоловік. Він складався із зєднань Гузиря і Довбуша. Начальник штабу загону Гас. 1.05.1944. На сільраду с. Борки Літинського району напала група повстанців, роззброїла сторожа, спалила документи і, забравши з собою 12 чол, відійшла в ліс. 10.05.1944. Група повстанців у кількості 30 чоловік зробила наскок на квартиру голови колгоспу с Янишівка Дашівського району. В перестрілці поранено 3 бійців винищувального батальйону. 19.05.1944. З Волковинецького району Камянець-Подільської області в Літинський район прямує загін УПА чисельністю 200 чоловік. На шляху руху загону оперпрацівниками НКВС організовано засідки. Здійсюється прочісування лісів і населених пунктів. 20.05.1944. Відбулась нічна сутичка 8 повстанців з засідкою бійців винищувального батальйону в с. Городище Дашівського району. В ту ж ніч чотири повстанці потрапили у засідку біля с. Камяногірка того ж району і змушені були відступити. 22.05.1944. Вранці в с. Вінківці Літинського райну побувала група УПА. З показань затриманого Тисельського Б. А. видно, що загін складався з 130 чоловік і рухався в Чорний Ліс Калинівського району. Ним командував Батько. Під час руху загін уникав бойових сутичок. У нього на озброєнні було 12 кулеметів, автомати і гвинтівки. Просувався групами по 30-40 бійців, з бойовою охороною і дозорцями. Для ліквідації загону створено 4 чекістсько-військових оперативних загони чисельністю від 50 до 100 чоловік, куди залучено озброєний партактив районів. Оперзагони організовували засідки в лісах на шляху імовірного просування загону та прочісування лісів. 24.05.1944. У Вонятинському лісі відбувся бій між відділом НКВС та загоном повстанців. Обного повстанця було вбито, один потрапив у полон. Бійці відділу НКВС також захопили штабні документи та зброю. Полонений сказав на допиті, що на Вінниччину прийшло 5 загонів УПА загальною чисельністю до 500 чол. під проводом "Батька".

У трав?/p>