Діяльність викладача в процесі навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Зовнішні закономірності процесу навчання породжені суттю соціальних процесів і розумів, а саме:
= соціально-економічною і політичною ситуаціями, рівнем загальної культури;
= потребами суспільства і держави в конкретному типі та рівні освіти та інші.
До них належати:
- соціальна обумовленість цілей, змісту та методів навчання;
- виховуючий та розвиваючий характер викладання та учіння;
- навчання завжди здійснюється в спілкуванні і базується на вербально -діяльнісному підході;
- залежність результатів навчання від особливостей взаємодії тихнув хто навчається, з довкіллям.
Внутрішні закономірності процесу навчання здійснюють звязки між компонентами процесу навчання, а саме:
* між цілями, змістом, методами, засобами і формами навчання;
* між викладачем, студентами і сутністю навчального матеріалу та інші.
Їх формулюють так:
- зумовленість процесу навчання від вирішення основної суперечності між пізнавальними або практичними завданнями і наявністю необхідного рівня знань, умінь та навичок, розумового розвитку;
- підпорядкованість результативності навчання способам його управління й активності особистості студента;
- відношення між взаємодією викладача й студента за результатами навчання;
- просунення студента від незнання до знання, від знання до уміння, від уміння до навичку, за умовами успішного вирішення одного завдання і постановці іншого.
Закономірності навчання є обєктивними, власними викладанню й учінню за їх суттю, та субєктивними, залежними від особливостей викладача, його діяльності. Закономірності навчання виявляються тільки через свідому діяльність учасників навчального процесу, їх дії завжди скеровуються свідомим наміром, волею, певною метою викладачів та студентів і тому не можливі поза їхньою діяльністю, тобто смороду можуть виникати завдяки тому, що попередньо проходять через людську свідомість.
Знання закономірностей навчального процесу сприяє глибшому пізнанню його принципів. Викладання й учіння здійснюються основі обгрунтованих, перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями виховання й освіти, принципи навчання визначають викладанню й учінню спрямованість, зміст, організаційні форми та методи.
Під принципами навчання (принципами дидактики) розуміють певну систему вихідних, основних дидактичних вимог до викладання й учіння, виконання яких забезпечує їх необхідну ефективність. Умовно смороду поділяються на: філософськи (загальнонаукові) - науковість, системність, звязок теорії із практикою; психологічні індивідуальний підхід до студентів, позитивне емоційне тло навчання; дидактичні систематичність, міцність засвоєння знань, цілеспрямованість навчання та інші.
Сучасна дидактика, трактуючи навчання як процес передачі, засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності, та відповідно до нього розглядає систему його принципів.
Принцип навчання( принцип дидактики ) твердження, основне положення , що визначають зміст, організаційні форми та навчальної діяльності.
Дидактичні закономірності діють не безпосередньо, а їхня сутність та основні вимоги віддзеркалюються в принципах навчання, що визначають напрям, стратегію і зміст практичних дій викладачів та студентів На сьогодні загальне визначення дидактичних принципів навчання вищої школи ще остаточно не склалося тне зясовані вихідні засади для обґрунтування принципів навчання; не опрацьовані наукові основи системи принципів навчання, їх підпорядкованості, ієрархії. Власне, це з причиною того, що в різних теоріях із педагогіки та відповідних фундаментальних працях із дидактики кількість принципів навчання, їх ієрархія та формулювання значно різняться.
Дослідники й практики, по-перше, дотримуються різних концепцій і джерел під година їх виведення та, по-другу, по-різному розуміють поняття "дидактичні принципи".
Наприклад, основними джерелами виведення дидактичних принципів вищої школи для одних є досвід навчальної діяльності, для інших-або теорія пізнання, або закономірності функціонування психіки людини, або закономірності навчання. Співуче, кожний погляд має свої обґрунтування та право на існування та , в основі принципів навчання лежати законі та закономірності дидактичного процесу. Хоча між ними немає безпосередньої жорсткої залежності, смороду слугують методологічною і теоретичною підвалиною для опрацювання та обґрунтування дидактичних принципів. Безумовно, ці залежності настільки різноманітні, що, наприклад, із однієї закономірності виводиться не один, а декілька принципів навчання. А іноді навпаки, з кількох закономірностей процесу навчання формується один принцип навчання. Це свідчить про ті, що на їх обґрунтування значно впливають не тільки власне педагогічні закономірності, а й соціальні, філософські, психологічні, гносеологічні та інші. Тому під година обґрунтування принципів навчання необхідно брати до уваги також досвід навчання різних дидактичних систем, логічні основи теорії пізнання, закономірності функціонування психіки людини, рівень розвитку науки й техніки тощо.
Дидактика загальної педагогіки принципи навчання розглядає через конкретні рекомендації орієнтовані на досягнення цілей навчання на основі його пізнаних закономірностей. Ці рекомендації стосуються шляхом:
- регулювання різноманітних змістових стосунків учасників дидакт?/p>