Діяльність викладача в процесі навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
и знань, умінь, навичок, змін і вдосконалень цієї системи протягом усього життя, тобто готовність особистості до постійного накопичення знань, їх перетворення й удосконалення. Важливим елементом освітньої функцій є знання. Знання - узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі реальної дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.
Освітню функцію забезпечують таки види знань:
- основні терміни і поняття, без яких не можливо зрозуміти жодного текстові, будь якого висловлювання;
- факти щоденної дійсності та наукові, без яких не можливо зрозуміти законі науки, формувати переконання, доводити й обґрунтовувати ідеї;
- основні законі науки, без яких не можливо розкрити звязки й відношення між різними обєктами і явищами реальної дійсності;
- теорії, без яких не можливо зрозуміти систему наукових знань про сукупність обєктів та методи пояснення і передбачення певної предметної галузі;
- знання про способи діяльності, без яких не можливо зрозуміти методи пізнання й історії здобуття знань, тобто методологічні знання;
- знання про норми становлення до різних явищ життя, без яких не можливо дати оцінку процесу вивчення обєктивної дійсності та набуття суспільного досвіду.
Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. До теоретичних знань належить: поняття, абстракції, теорії, гіпотези, законі, методи науки та інші. Фактичні знання це одиничні поняття: знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події та інші.
Серед знань ,які мають засвоїти студенти в процесі навчання, особливе значення приділяється тім, що виражають способи діяльності і використовуються на практиці. У навчальних дисциплінах смороду оформлені у виді правил.
Освітня функція навчання забезпечує:
- повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою змістового матеріалу з кожної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно-наслідкових звязків;
- системність знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і покладало шлях для наступного;
- усвідомленість знань, що полягає в розумінні звязків між ними, прагненні самостійно поповнювати їх;
- дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації та інші.
Окрім засвоєння системи знань, освітня функція виконує завдання, що спрямоване на формування в студентів умінь і навичок. Уміння в педагогічній літературі розглядаються, як здатність особистості на належному рівні виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною знань і навичок. Навичка визначається, як психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, точно і швидко, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії.
У педагогічній літературі вміння поділяються на первинні та вторинні. Первинні уміння визначаються як дії, які принципово не можуть бути автоматизовані, тому що не мають однозначного правила у своєї основі й передбачають елементи творчості і дані уміння включають навички, але не зводяться до них.
У навчанні смороді підлягають повній автоматизації і входять як автоматизовані елементи до складних вторинних умінь. Так написання літер стає навичкою, без якої не можливо набувати уміння викладати свою думку на письмі, а під година оволодіння грамотою написання літер є первинним умінням, пізніше воно перетворюється на навичку. Другу первинне вміння, таке як узгодження слів, може статі навичкою, але може залишитися і первинним умінням.
Серед умінь і навичок розрізняються: теоретичні, це такі в основі яких лежати правила оперування поняттями і смороду визначаються за результатом аналізусинтезу; практичні, це дії, що регулюються за допомогою формул, зразків, моделей та іншим.
- Розвиваючої-яка виявляється в розвитку мислення в студентів, формуванні волі, емоційнопочуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей.
Ця функція забезпечує розвиток особистості студента в процесі навчання, сприяє розвиткові мислення на основі загальних розумових дії й операцій. Важливим елементом розвиваючої функцій навчання є осмислення студентами змісту навчального матеріалу, творчо застосовувати його в нестандартних умовах та свідомо запамятати для дальшого навчання, що забезпечує удосконалення інтелектуальних, психічних, духовних якостей особистості та її самовдосконалення і самовираження .
У процесі учіння студенти мають навчитися:
- структуруванню - встановлення найближчих звязків між поняттями, реченнями, ключовими словами тощо, у процесі якого визначається структура знань;
- систематизації - встановлення віддалених звязків між поняттями, реченнями тощо, у процесі якої смороді організуються в певну систему знань;
- конкретизації - практичного застосування системи знань, повязаних з переходом від абстрактного до конкретного розуміння;
- варіюванню - зміни неістотних ознак зрозуміти, їх властивостей, фактів тощо при постійних істотних;
- доводити освоєння дійсності - поступове оволодіння науковими поняттями у вигляду міркування і здійснення шляхом мислительних дій, як аналіз, синтез, абстрагування, порівняння;
- створювати висновки - поступово спрощувати теоретичний або практичний вираз з метою отримання наперед в