Geum.ru

Дієслівна синонімія в творчості Г. Тютюнника

Курсовой проект - Иностранные языки

Другие курсовые по предмету Иностранные языки

му кажуть: Чого репетуєш, наче гарячого борщу вхопив?; “Не та-а-ак! залементувало жіноцтво.; “А давай-давай-давай! не своїм голосом заволав Мишко, червоніючи й витріщаючи очі”.

  1. хвалитися - величатися[дітьми](вихвалятися, красуватися).

Напр.: “Коли ти розумний, то побудувавши, приміром нову добру хату, не хвалися, а краще побідкайся...”; “Юхим любить повеличатися дітьми, як і своїм господарюванням, однак не при них”.

У контексті слова мають протилежні семантичні конотації: “хвалитися” хвалити себе, щось своє, своїх близьких, різко негативну, а слово “величатися” підкреслює позитивну оцінку головного героя оповідання У Кравчини обідають Юхима Кравчини.

  1. шепотати - шушукати.

Вживається у значенні “розмовляти між собою дуже тихо”, напр.: “Миколко, а я ? жалібно шепоче Соня”; “Ач, яка панська сваха у Безверхих... Котрий же з них молодий? зашушукалися в натовпі.”

  1. здоровкатися(вітатися) - шапкувати(вітатися).

Напр.: “Кажу йому: чув, що підходив хтось, а здоровкатися не здоровкався, бо не впізнав бачу погано”; “Забачивши Данила й Польку, він шапкує до них уклінно, бо довго не бачилися цілу зиму.

 

2.3 СИНОНІМІЧНІ РЯДИ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РУХУ, ПЕРЕМІЩЕННЯ, ПЕРЕСУВАННЯ У ПРОСТОРІ

 

Дієслова на позначення руху, переміщення, пересування у просторі утворюють такі синонімічні ряди:

  1. іти - попрямувати, чимчикувати(іти), прошкувати(крокувати, прямувати, іти), пливти (плавно), шльопати(по дорозі), сунути(іти), дибати(іти), пхатися(іти), (іти) з твердим притупом і по-конячому викидаючи перед себе коліна, лопотіти (босими ногами), стелити (стеле свої дрібненькі обачні кроки), цибати(крокувати, прямувати, іти), пошкандибати \ шкандибати(іти, ходити, припадаючи на милицю або хвору ногу).

Слова вживаються у значенні “роблячи кроки, пересуватися в просторі”, напр.: “...і йдуть. Вона попереду, з твердим притупом і по-конячому викидаючи перед себе коліна, він позаду, стеле свої дрібненькі обачні кроки, ніби не по землі йде, а по тонкому льоду, - не йде, а пливе, як тендітна дівиця”; “Федір Нестерович попрямував до своєї колишньої садиби”; “Бачу і до мене хтось чимчикує”; “Потім луки кінчаються, і вони прошкують лісовою стежиною”; “Данило цибає широко й дивиться поперед себе”; А після дзвінка, гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додом.

  1. брести - плентатися, сунути(пересуватися), посунути(просуватися, іти урочисто), човгати(іти), плуганитися , ледь пересувати ноги.

Вживаються у значенні “повільно або важко йти”, напр.: “Сідайте, - сказав не дуже привітно, сам з того дивуючись, і побрів у воду до корми”; “Потім йому стало холодно, і він помалу, ледь пересуваючи ноги, почовгав до хати”; “Отак і плуганимося селом, як два необїжджені бички в ярмі...”.

  1. мчати (машина) - жарити (переміщатися за доп. машини), летіти, побазарувати (машиною), ньо-ньо (їхати конями).

Слова даного синонімічного ряду вживаються зі значенням рухатись в якомусь напрямі за допомогою певних засобів пересування. Напр.: “Коли ворота одчинено, машина, завиваючи, як аероплан, робить кілька стрибків, вилітає повз мене на вигін, блиснувши червоним оком лєвого повороту, і мчить селом з таким ревом, що кури й гуси не біжать з-поперед неї, а летять”; Можна було б, звичайно, побазарувати й дядьковою машиною, інвалідською, так несправна ще з літа.

Вигук ньо-ньо відносимо до цього синонімічного ряду на підставі подібності семантичного значення і синтаксичної ролі присудка у реченні, пор.: “Так що скидаю солому, повечеряю, ляжу в сани, накрию ноги соломкою і ньо-ньо додомцю!”

  1. підкинути (довезти) - одтарахтарити (довезти).

Слова підкинути, одтарахтарити яскраво виявляють розмовний характер, що забезпечує відповідний контекст: “Дядько Никін... виходить на асфальт, махає рукою і каже так, немовби шофер почує: Двох... до Полтави... підкинь... що тобі... трояк на дорозі валяється ; “Дивлюся, старе, немічне, автобуса вже не буде... Сідайте, - кажу. І одтарахтарив. Привіз, а вона мені маку.

2.4 СИНОНІМІЧНІ РЯДИ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ПОЧУТТІВ ТА ОЗНАК

 

До дієслівних синонімів на позначення вияву почуттів та ознак можна віднести такі:

  1. битися(серце) - гамселити[серце](битися), гаряча хвиля збудження трепетно лоскочеться в жилах.

У контексті ці слова набувають протилежних значень: заспокоїтися і хвилюватися, непокоїтися, пор.: “І серце в нього бється рівно та лагідно, як уві сні”[31; С. 44]; “... і чим довше мовчать під бузком та біля оградки, тим гучніше гамселить у його просторих грудях велике й лагідне серце, і гаряча хвиля збудження трепетно лоскочеться в жилах” [31; С. 44].

У такому випадку віднесеність їх до одного синонімічного ряду є суперечливою (хоча й слова бити, гамселити належать до одного синонімічного ряду), проте можливість синонімічного ряду гамселить серце, гаряча хвиля збудження трепетно лоскочеться в жилах (як контекстуальних авторських синонімів) видається нам більш правомірною.

  1. дотерпіти(витримати) - дожити(витримати).

Напр.: “А сам собі думаю: за чим би сьогодні забігти до сусідів, бо до вечора, либонь, не дотерплю, не доживу.

3. розсердитися - зєрепенитися, наїжачитися, скаженіти, смола в зіницях одразу так і закипить (скаженіти), розперізатися (розвязний, безсоромний, зухвалий).

Напр.: “Митро ні сіло ні впало зєрепенився, що перед ним не поставили,