Діагностика страхів дітей
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?трахом, що складає видний елемент серед його серцевих хвилювань; з покоління в покоління, у довгий ряд століть, і люди, і тварини підганялися у своєму житті страхом. Тому людина зробилася нарешті органічно схильним до страху, у нього зявилося нескориме прагнення всякі нові враження розуміти як страшні.
Дорослі будуть випробувати переляк, а діти страх при зустрічі з новими, у даний момент їм не відомими предметами і явищами, тому що така в них нервова система. Переробіть нервову систему, тоді пропадуть переляк і страх.
Інша, причина дитячого страху - досвід у стражданні. Кожному приходиться випробувати неприємні відчуття, кожному приходиться страждати; є неминучі, більш-менш сильні неприємності для кожної дитини: стомлення від звичайної діяльності, занадто сильні або занадто слабкі враження зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові, страждання від голоду, спраги, вогкості, холоду, жари, страждання від різних захворювань, що супроводжуються безліччю всякого роду незручностей і позбавлень. До цих природних страждань додається ще безліч чиста штучних, залежних від відносин дорослих до дітей. Величезна більшість дітей і дотепер виховується по системі більш-менш суворих покарань, що заподіюють дітям безліч засмучень і страждань. А покарання можуть бути не тільки тілесні, але і моральні, зухвалі не менш дійсні страждання, чим тілесні. Через таку безліч і розмаїтість дитячих неприємностей, засмучень і страждань деякі дослідники дитинства задавалися серйозно питанням: чого в дитячому житті більше - задоволень або невдоволень? Як би поставлене питання ні дозволяли, одне безсумнівно, що дитячих страждань дуже багато. А дитячі страждання знаходяться в прямого звязку з дитячим страхом. Страх є чекання більш-менш близького страждання. Отже, чим більше в дітей страждань, чим вони сильніше, ніж різноманітніше їхні види, тим більше буде страху. Страх, саме його напруженість і гострота, прямо пропорційна кількості і силі дитячих страждань.
Одне дитя часто били в сім`ї, коли воно пішло в школу для маленьких дітей, то лише тільки вчителька наближалася до нього, щоб подивитися на його роботу, як дитя зараз же піднімало руки, як би для захисту від удару. Інші діти, яких удома лякали жандармами, вязницею, вовком і т.п., у школі тремтіли, чуючи ці слова при поясненнях на уроках.
Значення страждань у розвитку страху в дітей таке велико, що деякі психологи визнавали можливим весь людський страх робити з досвіду перенесених страждань. Такий був Локк, який стверджував, що в душі немає ні уроджених ідей, ні уроджених здібностей, і все щиросердечне життя виводив із зовнішнього і внутрішнього досвіду. Уродженого страху, навіть у виявленні нахилу до нього, у дітей нема, діти по своїй природі далекі лякливості й острахові, вони безстрашні, вони готові до найстрашнішого предмета підійти безтрепетно, "їм море по коліно". Страх виникає внаслідок досвіду життя подвійним шляхом: перенесення страждання і позбавлення задоволення. Якщо дитя постраждало кілька разів, воно починає асоціювати з деякими предметами страждання і боятися їх. З іншими предметами в нього асоціюється задоволення і разом острах позбавитися цього задоволення. Так, на думку Локка, страх дитини перед новою особою пояснюється не новизною і силою враження, а острахом із прибуттям нової особи і вступом його як діяльного члена в той світ, у якому живе дитя, позбавитися зручностей і задоволень, тісно повязаних з особами, що колись оточували дитину. Страх так мало властивий дитині за природі, що в деяких випадках, на думку Локка, його навіть корисно прищеплювати дітям, через розвиток обережності й обачності [11, 263].
Немає ніякого сумніву в тім, що визнання дитячого страху суто досвідом почуттів неправильно, тому факти остраху дітей і тварин багатьох предметів і явищ раніш відповідного досвіду в стражданні і позбавленні задоволення численні. Проте ця гіпотеза походження страху підкреслює для нас той тісний нерозривний звязок, яка існує між стражданням і страхом, зясовує достаток усякого роду страху там, де ми знаходимо достаток різноманітного страждання. Вона ж звертає нашу увагу і на те, що страх породжується не тільки заподіянням прямого позитивного страждання, але і представленням про відібрання і позбавлення звичних задоволень. Третя й остання причина широкого розвитку страху в дітей полягає в мимовільного копіювання дорослих, у заразливості страху. Страх - одне з таких почуттів, що швидко поширюються, заражаючи в короткий час маси. Кожний знає, що таке панічний страх, як він сильний, нестримний і швидкий. Він охоплює цілі армії, віднімаючи в них усю силу і мужність. Ця зараза страху з дорослих поширюється і на дітей. А дорослі самі живуть під страхом, вони самі багато чого бояться; між дорослими є достатнє число боязких людей, готових злякатися при кожнім скільки-небудь підходящому приводі. Таким чином, діти, живучи серед дорослих, заражаються їхнім страхом. Зараза страхом у дитини може мати два види: поступового зараження і миттєвого. Перший вид, коли помаленьку піддається впливові далеких йому порядків і починає поступово випробувати такий страх, якого колись у нього не було. Дитя не боялося темряви, не соромилося засипати одне, виходити в темряві на вулицю, шукати річ у віддаленої, слабко освітленій кімнаті н т.п., погостювавши місяця півтора-два в родичів, дитя повертається до батьків із придбаними страхами темряви, віддалених кімнат, вулиць при вечірнім висвітленні і т.п. Раптове зараження страхом в?/p>